Михайло Анісімов: «Влітку ми з Ліаною нарешті відзначили наше весілля». переглянути галерею
До вашої уваги черговий матеріал проекту «Дізнайся, як відпочили твої кумири», який започаткували офіційний сайт Суперліги та клубні прес-служби.
Цього разу його героєм став центровий Михайло Анісімов, котрий розповів прес-службі БК «Будівельник» про те, як відзначив весілля та відпочив під час відпустки:
Майже одразу по завершенні сезону я вирушив до Литви, де не був уже дуже давно – потрібно було залагодити купу занедбаних справ, побачити друзів. Ну а після цього, як і планували, ми зібралися невеликою компанією – я з дружиною, два наших приятеля-футболіста, які теж провели непоганий сезон, а також мій давній товариш, колишній литовський баскетболіст, і разом ми вирушили до Одеси, до моря. Що тут описувати – просто відпочивали протягом п’яти днів, намагаючись зігнати напругу такого складного року. Це, скажімо так, була пасивна частина відпустки, коли щось робити не було взагалі жодного бажання.
Після повернення до Києва ми з Ліаною нарешті відзначили наше весілля. Взагалі-то, офіційно ми заручені ще з весни, але всі ці місяці не було можливості традиційно відзначити подію. Вечірку для хлопців з нашої команди я влаштував ще в травні (без цього теж нікуди!), А цього разу ми зібралися у вузькому родинному колі – все було тихо та спокійно, більше романтики, більше танців.
Перед тим, як вирушити на курорт до Туреччини, ми відвідали Москву. Вже давно хотілося подивитися на це місто – раніше вдавалося там побувати тільки проїздом, під час змагань. Крім того, ми сховалися в Москві від дощів, які накрили Київ у ті дні. Визнаю, місто дуже сподобався – все чисто, прибрано, відреставровано. Щоранку ми починали в грузинському ресторані на Старому Арбаті, багато гуляли набережною, всілякими кафе. Ну а на тому ж Арбаті старий художник, який працює там ще з 1980 року, намалював наш із Ліаною портрет.
З Москви – прямо за море. У Туреччині потрапили в чудовий готель і в дуже гарну компанію, зібрану здебільшого з іноземців. Як потім виявилося, незадовго до нас тут зупинявся й один із братів Лавриновичів. Власне, час провели також чудово – засмагали, купалися. Однак, зауважив я в собі такий порив – вже під час перебування на курорті не міг просто сидіти на місці. Елементарно засумував за рухом, за спортом і просто за смаком перемоги!
Тому тут я постійно виходив або до столу для пінг-понгу, або до волейбольної сітки. Ну, волейбол – це тема окрема. Думаю, не треба зайвий раз пояснювати, чому безпосередньо під сіткою зі мною ніхто не міг конкурувати. Так що доводилося мені часто змінювати позиції – грати ж хочуть усі, а це не дуже реально, якщо я дію в амплуа блокуючого. Зате довелося пограти мені проти хлопця з Києва, який виявився справжнім профі у пляжному волейболі. Так ось, його подачу я приймати так і не навчився – кожним м’ячем він ніби цвях забиває! У будь-якому разі, задоволення від гри отримував масу.
Не забували ми і про культурну програму. Так, потрапили на яскраве танцювальне шоу «Троя» – історія троянської війни в танцях, яка, при цьому, супроводжувалася проекціями й титрами, що висвічувалися безпосередньо на сцені. Сюди ж приїжджав і московський цирк. Залишалося тільки дивуватися, які трюки виробляють дівчатка років по 7-10… Цікаво, щоб такому навчитися, потрібно починати циркову кар’єру у три роки? Не дивно, чому виступи цієї трупи супроводжувалися такою кількістю овацій.
Що тепер? Відпочинок, мабуть, закінчено… І я з нетерпінням очікую зборів «Будівельника» в Литві. Там на нас не лише чекають матчі з такими цікавими командами як ЦСКА й УНІКС – поряд буде Євробаскет! Саме в Клайпеді, де ми будемо тренуватися, виступить збірна України, за всіма новинами з табору якої я зараз пильно стежу. Але, визнаю, що найбільший інтерес у мене викликає саме команда Литви. Впевнений, що вся організація турніру буде на найвищому рівні, а місцеві фанати перевершать всіх своїх європейських колег. Загалом, хоча відпустка як така вже й завершена, в мене є залізне передчуття, що це літо ще подарує нам безліч незабутніх моментів.
