Ненад Живчевіч. Відданий баскетболу душею і тілом

 

Македонський форвард офіційно став гравцем БК «Політехніка-Галичина»

Ненад Живчевіч – яскравий приклад відданості людини своїй справі. Любов до баскетболу він засвідчує не лише досягнутими результатами, грою, важкою роботою на тренуваннях (Ненад вже тиждень тренується з «Політехнікою»), а й своїми численними… татуюваннями. Саме про них ми й вирішили розпитати нового легіонера команди.


 

 – Ненаде, напевне багато уболівальників не лише слідкуватимуть за твоєю грою, але й звернуть увагу на татуювання, яких у тебе дуже багато. Можеш розповісти, що на тобі зображено?

 – Так, це ціла історія і кожен малюнок – окрема сторінка. А у моєму житті багато чого трапилося, тому й татуювань немало.

Перше тату я зробив у тринадцять і це був малюнок на нозі, присвячений баскетболу. Тепер його тут нема, бо це було татуювання зеленого кольору і невисокої якості. Я ж іще малий був … А серйозні татуювання я почав робити у 17 чи 18 років.

 – Твій батько свого часу був дуже серйозним гравцем, найрезультативнішим у Югославській першості. Він тобі нічого не сказав з приводу таких вибриків?

 – Ні, я рано став самостійним. Вже у 14, коли почав грати за чорногорську «Будучность» (Подгоріца). Тож, це було моє рішення. І навіть коли сьогодні люди бачать мої татуювання і кажуть, що їх дуже багато, все ж останнє слово – за мною. Це моє життя. Я припиню робити татуювання, коли вже не матиму причин їх робити.

– Причин? А як щодо місця? Вільного не так вже й багато залишилося…

– Так, місце – теж дуже важливий момент… Перед тим, як зробити чергове татуювання, я добре думаю, де воно буде і як виглядатиме, яку історію розповідатиме. Наприклад тату на моїй правій руці. Вона ціла вкрита малюнками на біблійну тематику. На них мене надихнув період, коли я уперше в житті читав Біблію. Тут можна побачити обличчя Христа, мотиви на тему Отця, Сина і Святого Духа (у вигляді голуба), число 33 – вік, у якому Ісус пішов на смерть, а також напис Сhosen (Вибраний), що теж стосується Христа. Є навіть один демон! Але його вбиває ангел, який водночас захищає і мене від усякої нечисті.

– А що кажуть священики, коли бачать твоєму тілі цілу галерею малюнків на на релігійну тематику?

– Перед тим, як почати наносити такі малюнки на своє тіло, я ходив до церкви порадитися. І мені сказали, що у Біблії ніде нема заборони робити татуювання. Мені навіть доводилося бачити у деяких старих церквах літніх монахинь, які мають невеличкі татуювання на руках у вигляді хрестика. Я вірю у Бога і зовсім не хочу ображати Його або чиїсь почуття своїми татуюваннями. Сподіваюся, так воно і є.

– Окрім біблійних мотивів, які ще тату ти маєш?

– Що ж, на лівій руці я маю тату у вигляді жінки, яка тримає ключ від мого серця. Цей малюнок присвячений моїй дружині. Вона дуже скучила за мною. А я дуже скучив за нею. І кожного разу, коли дивлюся на це тату, згадую про неї. З іншого боку тієї ж руки – літери. Це ініціали моєї сім’ї – мами, батька, сестри і мої. На спині у мене фенікс, як символ нового початку. Так, для мене «Політехніка-Галичина» – це теж новий початок.

На зовнішній стороні кисті правої руки, руки, якою я працюю – слово relentless (невтомна). (Усміхається).

На лівій нозі – цифри: 03, 05, 07 – це роки, коли я ставав чемпіоном Європи (у складі молодіжних збірних Сербії U16, U18, U20). А ще – одна медаль, яка складається із трьох моїх нагород найвищої проби.

– А хто є автором цих малюнків?

– Усі вони нанесені одним і тим же художником. Його звати Сімон, він зі Скоп’є (Simon Pain Ltd). Я завжди обговорюю свої наміри щодо нового тату з Сімоном. Наприклад, одного разу ми дискутували близько місяця щодо нового татуювання.

– Бачу, Сімон зробив тобі тату і на лівій гомілці, ззовні. Це письменник Едгар По?

– Ні, це Джеймс Нейсміт, батько баскетболу…

– Ну звісно! Просто він дуже подібний на…

– …на Гітлера?(Усміхається)

– Ні на Едгара По в окулярах…

Звісно, важко описати усі малюнки на могутньому тілі Ненада. Та й чи потрібно? Краще просто прийти і подивитися. До чого усіх і запрошуємо! Гадаємо, гра Ненада Живчевіча теж не розчарує. Адже від гравця, на ще одному з татуювань якого написано “баскетбол – моя любов, моє життя” варто чекати лише найвищих результатів.

Коротка характеристика

Ненад Живчевіч

1987 р.н., зріст 204 см, у 2010/2011  сезоні грав за MZT Skopje Aerodrom, Македонія. В середньому набирав 13,3 очок, 3,9 підбирання, 2,4 передачі, 2,2 фоли, зіграв 32 гри, 26,8 середній час на майданчику

Більше світлин дивіться у фотогалереї

Оригінал публікації http://www.politehgalychyna.com.ua/posts/view/2105

Author: Іван Муженко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *