Андрій Корочкін: «Я усвідомлював – якщо хочеш повернутися після такої травми, необхідно працювати в десятки разів більше…»
Андрій Корочкін, котрий нещодавно підписав новий контракт із МБК «Миколаїв», розповів клубній прес-службі про те, як минуло літо, як йому вдалося відновитися після важкої травми, а також – чого він очікує від наступного сезону.
Якими були плани перед відпусткою, чи втілив їх у життя, де відпочивав, поділися враженнями від літніх канікул?
Як таких літніх канікул у мене не було. Канікули в мене були, коли я два місяці лежав у гіпсі, тому в плани входило лише працювати. З’явилася зайва вага, важив я 100 кг перед літом, мені довелося за півтора місяця скинути 15 кг, дуже було важко, ворогові не побажаю такого відновлення. Тому все літо я працював, дуже мало відпочивав, навіть у вихідні дні «крутив» велосипед, щоб, знову ж, скинути вагу. Така ситуація склалася… Решту часу я проводив у Южному з сім’єю.
Як ви проводили цей час, що нового для себе відкрив?
Ходили на море у вихідні дні, із сином і дружиною виїжджали на пляж відпочити неподалік від Южного, де менше людей і чистіша вода. Я трохи навчився грати на гітарі, кубик-рубик збираю за дві хвилини (посміхається), в дитинстві через непосидючість не вдавалося, а в процесі відновлення від травми перші два місяці був без руху, тому зараз швидко збираю.
Чи слідкував за українськими баскетбольними баталіями?
Уболівав я за «Миколаїв», щоб команда посіла місце якомога вище, оскільки в нас утворився дуже згуртований колектив, і це повинно було принести результат. Гадав, що МБК цілком реально міг обіграти «Говерлу», дуже переймався, були шанси – здобула б команда перемогу в першому матчі в овертаймі, все могло б повернутися інакше. У фінальній серії жодній із команд не надавав переваги, і «Донецьк», і «Будівельник» показували гарні ігри.
Повернімося до відпочинку, виходить, що травма завадила тобі повноцінно відпочити…
Саме так. Я усвідомлював – якщо хочеш повернутися після такої травми, необхідно працювати в десятки разів більше…
Водночас травма дозволила багато часу провести з сім’єю, бути поруч із сином?
І справді, в ході сезону немає можливості бути із сином стільки часу, тож ґрунтовно займався його вихованням, весь час йому присвячував, спостерігав за його розвитком. Йому, до речі, подобається борцівський зал. Я вирішив, що перший спорт, на який його відправлю, буде боротьба, на баскетбол ще рано. Крім того, нашу сім’ю відвідували родичі – мої з Росії та дружини з Кременчука.
У тебе гарне, вірніше дуже реалістичне татуювання із зображенням сина, чи плануєш ще якесь?
Я зробив це татуювання, оскільки в той момент відчував серйозні емоції, тоді відбулася дуже важлива подія в моєму житті. Не виключено, може народитися друга дитина, і я відображу це на тілі.
Ти сам полюбляєш активно проводити час?
Люблю активно відпочивати: водні лижі, скутер, катер, теніс – це для мене.
Досить часто бачив тебе онлайн у Facebook?
У вільний час за чашкою кави сиджу, причому тільки у Facebook, тому що в мене є низка товаришів, які живуть закордоном, із ними спілкуюся.
Як входиш у тренувальний процес?
На даний момент організм перебуває на фізичному спаді, я дуже сильно трудився, два з половиною місяці без відпочинку. Труднощів на старті тренувань не відчуваю, спокійно займаюся. Тренуємося ми з другого серпня, попереду збори в Євпаторії.
Чого очікуєш від нового сезону?
Очікую, що у нас буде конкурентоздатний колектив, якраз зараз ведеться робота по іноземцях, від їх рівня буде залежати багато чого. Поки що з досвідчених українців у команді троє гравців, далі буде видно. Думаю, що пасти задніх ми точно не будемо. Псуватимемо нерви, як і в минулому сезоні.
Ти ставиш якісь особисті цілі перед чемпіонатом?
Я зголоднів за баскетболом, враховуючи літо – вісім місяців без ігор, до початку сезону буде вже десять. Я втомився тренуватися, засумував за офіційними іграми, хочу грати. Чекаю сезону, головне, щоб здоров’я не підводило, і все буде добре.
Ти практично уклав попередній контракт із «Донецьком», але все ж другий рік поспіль будеш виступати за МБК «Миколаїв»?!
У Миколаєві мене влаштовують усі умови, є відмінне взаєморозуміння з тренером. Я чудово розумів, що «Донецьк» – претендент на чемпіонство, команда кваліфікації Євроліги, але там я не отримував би більше п’ятнадцяти хвилин ігрового часу. Для «Миколаєва» я зараз важливіший, ніж для «Донецька».
