Чому Богачук тотально програв Адамсу. Навіть гірше, ніж у першій зустрічі

Це сталось і що далі?

14 вересня в Лас-Вегасі відбувся боксерський поєдинок, який велика кількість фанатів та експертів називала головним протистоянням року. 35-річний абсолютний чемпіон світу в другій середній ваговій категорії мексиканець Сауль Альварес (63–3–2, 39 КО) зустрівся з 2-разовим абсолютним чемпіоном світу 37-річним американцем Теренсом Кроуфордом (42–0, 31 КО).

В андеркарді своє чергове протистояння провів український боксер першої середньої категорії 30-річний Сергій Богачук (26–3, 24 КО). Його опонентом став 36-річний американець Брендон Адамс (26–4, 16 КО).

Вдруге в кар’єрі вони мали пройти один з одним 10 раундів. Попереднього разу не вийшло, бо Адамс нокаутував Богачука. Цього разу вийшло, але результат для Сергія нічим не кращий.

Богачук провалив бій. Його повністю розбили

Як перемогти Адамса, було зрозуміло ще з 2021 року, коли вони зустрілися вперше. Тоді Сергій вів перед на записках суддів і просто проґавив удар. Слід багато атакувати, не давати дихати, й перемога прийде.

Тим паче, проти 36-річного боксера, який із 2021 по 2024 роки взагалі не боксував, а просто перед цією зустріччю програв поєдинок. Проте Сергій обрав інший шлях.

Замість великої кількості ударів, намагання переграти суперника у відкритій бійці. Якщо це був план, то він здивував, адже Адамс – швидший боксер, і, як його можна було переграти, не володіючи навичками, незрозуміло.

Хоча ідею протистояння шукати складно. Богачук неначе просто повірив у те, що може відправити опонента в нокаут чи забити ударами. А, коли не вийшло, все одно продовжив пробувати, допоки не закінчився бій.

На його тлі Адамс виглядав висококласним бійцем. Швидкий, кращий на ногах і точніший боксер. Зі зрозумілим планом: пробити опоненту тулуб, залишити його без дихання, а опісля перемогти.

Богачук, як виявилося, взагалі не вміє захищати живіт. А коли починає це робити, пропускає в голову. Катастрофа, а не поєдинок!

Можна порадіти лише тому, що Сергій не впав. Він щиро намагався битися до кінця, хоч і явно поступався. І поступився в підсумку. Зупинити бажання опонента битися на ближній дистанції не вийшло. Захистити тулуб на постійній основі не вийшло. Не пропускати оверхенди згодом не вийшло. Це було неприємно.

Що тепер?

Адамс заробив собі кілька хороших протистоянь. Він не просто переміг, а зробив це яскраво. Зараз може легко заскакувати у бої проти цікавішої аудиторії. Переможе, можливо, й до титулу добереться. В такому віці.

Що з Богачуком – невідомо. Протистояння проти Майкла Фокса теж було поганим. Сергій ніяк не міг знайти свою дистанцію, ніяк не міг зачепитися за суперника. Пропустив удар назустріч і міг побувати в нокдауні.

Тепер узагалі – поразка.

Може бути таке, що через стиль у Сергія стався спад. Забагато пропускати – дуже погано. Проте це суперечлива теорія, адже українцю всього 30 років.

Може бути таке, що йому слід битися вже у важчих категоріях, і тут у нього немає сил і здоров’я. Це – позитивніша теорія, бо це, на відміну від попереднього, можна виправити.

У будь-якому разі можна бути задоволеним тим, що навпроти був не Джарон Енніс, а Брендон Адамс. Едді Хірн пропонував команді Богачука бій, але ті відмовилися. Ну, так каже британець.

Енніс не пробачив би стільки й таких помилок. Настільки повільного та відкритого до атак суперника Джарон нокаутував би й зробив би це брутально.

Порад Сергію не буде. Крім правильного відновлення. Вже після цього можна буде думати ще про щось. Про продовження кар’єри, про роботу над якимись технічними моментами. Можливо, про зміну команди.

Однак не зараз. Занадто довго й багато прикладався ударами Брендон Адамс. Після такого організму варто дати відпочити.

В 30 років рано прощатись із боксом. Проте, якщо боксувати так, то пенсія прийде набагато швидше. Кілька схожих протистоянь, і можна буде остаточно прощатись зі спортом на користь чогось, що не призводить до незворотних травм.