На початку цього тижня футболісти львівських “Карпат” вийшли з відпустки. "Зелено-білим" одразу ж представили їхнього нового тренера –42-річного білоруського фахівця Олега Кононова. А білорус представив футболістам своїх помічників. Окрім Володимира Безуб’яка та Романа Толочка, до тренерського штабу ввійде відомий за робою в сімферопольській "Таврії" Олександр Горобець. Це ще не всі зміни в тренерському штабі "Карпат". Невдовзі Олег Кононов залучить до роботи психолога, а тренерські штаби дублюючого складу та другої команди поповнять інші фахівці. Про перші враження від своєї нової роботи Олег Кононов розповів в інтерв’ю "Львівській Газеті".
– Олеже Георгійовичу, ви вже кілька тижнів провели у Львові, мабуть, переглядали відеозаписи матчів “Карпат”. Яке враження від нового місця праці, своєї команди?
– Враження хороші, місто чудове. “Карпати” – команда з великими традиціями. Минулого сезону “зелено-білі” в деяких матчах видавали дуже хорошу гру, а декотрі поєдинки були відверто провальними. Загалом футболісти хороші, з ними можна робити результат.
– Ваш попередник Валерій Яремченко говорив, що команда потребує суттєвого підсилення…
– Є певні позиції, які потрібно підсилювати та створювати конкуренцію. Молодь потребує конкуренції, щоб прогресувати.
– Про які саме позиції йдеться?
– Центральна зона захисту, опорний півзахист, нападник. На кожній позиції слід створити конкуренцію. Тоді можна буде на кожен матч визначати, хто краще готовий.
– Чи керівництво клубу вже поставило перед вами завдання на наступний сезон? Узагалі, як гадаєте, на що можна претендувати в наступному сезоні з таким підбором виконавців?
– На наступний сезон завдання ще не поставили. Його поставлять перед самим початком чемпіонату, коли встигну ближче познайомитися з командою, попрацюю п’ять-шість тижнів і зможу оцінити перспективу на сезон.
– У мене чомусь склалося враження, що керівництво львівського клубу взяло вас на роботу на перспективу. Тобто якихось серйозних результатів на першому етапі від вас не вимагатимуть, а очікуватимуть плодів через кілька років. Мабуть, знаєте, що керівники очікують від вашої роботи?..
– Будь-який тренер відчуває психологічний тиск – від нього чекають результату. Я не виняток… Упевнений, що керівництво “Карпат” вимагатиме саме результату. На це я націлений. А яким буде цей результат, залежить від роботи тренерського штабу, футболістів. Поживемо – побачимо.
– Коли президент “Карпат” Петро Димінський призначав вас на посаду головного тренера своєї команди, то казав, що в молдовському “Шерифі” ви, зокрема, займалися дитячо-юнацьким футболом і дуже компетентні в цій галуззі. Мовляв, до Львова приїдете із власною концепцію розвитку ДЮСШ. Можете розказати про цю концепцію?
– У “Шерифі” я працював у першій команді, а на прохання керівництва клубу – ще й в Академії футболу. Створив у “Шерифі” концепцію, за якою там працюють і досі. Вважаю, що розвиток будь-якого клубу починається з його коренів – дитячого футболу. Якщо концепція клубу пов’язана з підготовкою доморощених футболістів, то головна команда повинна приділяти багато уваги юнакам. У “Карпатах” свого часу працював Мирон Маркевич, він, наскільки мені відомо, багато уваги приділяв дитячо-юнацькому футболу. В Європі в будь-якому серйозному клубі дуже уважно працюють і з першою командою, і з юнаками. Так можна досягнути результату.
– Кажуть, після того, як у “Шерифі” почали працювати за вашою концепцією, молдовські юнаки обіграли однолітків із донецького “Шахтаря”. А як відомо, юними “гірниками” опікуються голландські фахівці, їм створено найкращі умови в Україні, крім того, в ДЮСШ “Шахтаря” збирають талановитих дітей зі всієї країни. Цікаво, що саме плануєте змінити в системі підготовки молодих футболістів у “Карпатах”?
– Насправді юнаки “Шерифа” перегравали “шахтарів”, але сталося це на турнірі, який ми і проводили. У Тирасполі двічі на рік проводять міжнародні змагання, на які зарпрошують відомі клуби. Гадаю, говорити, мовляв, там ми вийшли на рівень “Шахтаря” – зарано. Якби “Шериф” перегравав однолітків із Донецька в гостях – інша річ. А так, “Шахтар”, ви розумієте, серйозний клуб із серйозними фахівцями. Проте цей напрям обраного тренувального процесу в “Шерифі” засвідчив, що ми на правильному шляху. Футбольна школа “Карпат” достатньо серйозна, вона користується повагою не лише в Україні, а й у всьому колишньому Радянському Союзі. Однак бачу моменти, завдяки яким її можна ще підсилити. Перш за все, необхідно створити єдину програму, за якою працюватимуть усі тренери. Підготовка гравця має бути багатосторонньою, цілеспрямованою та багатоступеневою – для того, щоб молоді футболісти підходили до основного складу, роблячи результат. А як саме буде поставлено роботу, сказати не можу. Про це знатимуть лише тренери.
– Немає побоювань, що керівництво “Карпат” не дасть змоги реалізувати задумане, як це часто буває у Львові?
– Не думав про це. Чому? Розумію, що керівництво “Карпат” хоче якнайшвидше бачити результат, якісну гру своєї команди, задоволених уболівальників. Мабуть, тому у Львові було так багато відставок. Звісно, все залежить від моєї роботи.
– Кілька тижнів тому стало відомо що Сергія Лащенкова й Еду виставили на трансфер. З огляду на те, що ви тоді лише приїхали до Львова, це рішення ухвалювали не ви?
– Еду взагалі ніколи не бачив, а Лащенкова як гравця знаю. Він – футболіст із певним рівнем. Зі мною радилися, чи виставляти його на трансфер. Я дав добро.
– Прізвищ потенційних новобранців, вочевидь, називати не можете. Принаймні з якого регіону переглядатиме гравців і чи використовуватимете виконавців зі своїх колишніх команд?
– Хто відповідатиме вимогам клубу, той і гратиме. При цьому не важливо, який у цього футболіста буде паспорт. Безумовно, пріоритет надаватимемо місцевим виконавцям, а вже потім іноземцям.
– Потенційні новобранці вже прибули в табір “Карпат”?
– Не поспішаймо. Команда лише вийшла з відпустки.
– Олеже Георгійовичу, ви тренер демократ чи деспот?
– Тренер, залежно від ситуації, повинен бути й демократом, і деспотом. У моєму характері є риси, які допоможуть знаходити спільну мову з гравцями.
– Ви вже працювали в Україні. Які спогади про роботу в запорізькому “Металургу”?
– У Запоріжжі працював другим тренером. Цей етап був доволі цікавим, не скажу, що він був провальним. Команда залишилася у вищій лізі. Цей етап своєї кар’єри згадую й нині. У тій команді працювали кваліфіковані тренери, грали хороші футболісти, з ними були прекрасні стосунки, залишилися хороші спогади.
Розмовляв Гліб Ваколюк
ДОВІДКА
Олег Кононов народився 23 березня 1966 року у м. Курськ (Росія). Громадянство: Білорусь. Закінчив Смоленський державний інститут фізкультури та спорту.
Виступав за команди (1983-1999 рр.): «Іскра» (Смоленськ, Росія), «Дніпро» (Могильов, Білорусь), КІМ (Вітебськ, Білорусь), «Рух» (Хожув, Польща), «Нафтан» (Новополоцьк, Білорусь), «Торпедо» (Мінськ, Білорусь). Призер чемпіонату Білорусі (КІМ Вітебськ), найкращий гравець Білорусі 1998 року.
Тренерська кар’єра: «Торпедо» (Мінськ, з 2000 р.) «Локомотив» (Мінськ), «Металург» (Запоріжжя, старший тренер, 2004 р.), «Шериф» (Тирасполь, помічник головного тренера, старший тренер, з 2005 р.). 4-разовий чемпіон Молдови, 2-разовий володар Суперкубка Молдови, 2-разовий володар Кубка Молдови. Працював головним тренером футбольної академії «Шериф».
Має ліцензію категорії «А» (УЄФА). Проходить курси навчання головних тренерів у Москві по категорії «УЄФА ПРО». З 9 червня 2008 р. – головний тренер «Карпат».
