Напрочуд успішним виявився старт багатоденки «Джиро д’Італія” для найкращого українського велогонщика Ярослава Поповича. У перший день командної розділки він долучився до того, що його велогрупа «Астана» посіла третє місце. Плідними на добротні показники були три наступні етапи. Після чотирьох етапів Ярослав Попович опинився на почесному четвертому місці, пропустивши вперед шведа Томаса Левквіста, італійця Данила Ді Луку та австралійця Майкла Роджерса. За декілька годин до старту п’ятого етапу Ярослав Попович відповів на питання turnir.com.ua.
Ярославе, як вам старт “Джиро д’Італія”?
Звісно, я задоволений таким перебігом подій. На командній розділці ми були третіми, не тренувавшись перед тим разом з командою. Тепер троє спортсменів «Астани» перебувають в топ-шістці в генеральній класифікації, адже Леві Лефаймер та Ленс Армстронг наразі займають відповідно п’яте та шосте місця. Та я б не сказав, що всі ми на сьомому небі від щастя. Все ж таки це перші етапи, які багато не важать. Це всі чудово розуміють, тому мої одноклубники доволі стримані в емоціях і вражають спокоєм. Навіть якби ми провалили старт багатоденки, ніхто б з нас не панікував і трагедії ми би не робили. Все-таки усе найважливіше ще попереду.Та все одно приємно починати кожну справу з добротних показників.
Як виглядає ваш робочий день на «Джиро д’ Італія”?
Всі ми дуже пізно прокидаємося – від дев’ятої до десятої ранку. От зараз я збираюся йти на сніданок. Пізніше вирушаємо на старт, куди ми повинні прибути за годину до початку змагання. Сьогодні на нас чекає гонка між містами Сан-Мартіно ді Кастроце та Альпе ді С’юзі. Це буде коротка гонка, зате з гірським фінішем. Від готелю до місця старту треба їхати близько 50 кілометрів. Після гонки всі ми сідаємо в автобус, там приймаємо душ, споживаємо трохи їжі і поселяємося в інший готель. Там на нас чекає масаж, вечеря. І десь опівночі відбій. Увечері ми такі втомлені, що не маємо часу навіть на прогулянки.
Що вам відомо про фінансову яму, в якій опинилася «Астана»?
Справи кепські. Нам два місяці не платять зарплати. Ніхто нічого не пояснює. Нас запевняють, що регулярно телефонують в Казахстан, де просять перечекати нелегкі часи.
Чи може ця ситуація негативно вплинути на показники команди на італійській багатоденці?
Ні, тут зібралися хлопці серйозні, для яких амбіції набагато більше значать, аніж гроші. Можливо, в інших командах спортсмени опустили би руки. Та тільки не в нашій. Радше, навпаки, ми стараємося довести, що навіть без грошей готові перемагати.
