Розхожа фраза про те, що незамінних людей немає, якщо і застосовується у Формулі 1, то із застереженнями. Берні Екклстоун, колишній голова менеджменту чемпіонату, не в змозі уявити, як можна обійтися без Чарлі Уайтинга, раптово помер напередодні.
У свій час, ще в 80-х, Уайтінг зіграв ключову роль у тому, що команда Brabham, яка тоді належала Екклстоуну, досягла справжнього успіху в чемпіонаті. Потім, вже перейшовши на роботу в FIA, він більше двох десятиліть займав посаду гоночного директора Формули 1. За словами Берні, новина про смерть Чарлі Уайтинга його просто шокувала.
«Він чудово справлявся зі своєю роботою в FIA. Якщо чесно, я не знаю, що вони збираються робити і ким збираються його замінити. Він був винятковим професіоналом, – сказав Екклстоун в інтерв’ю RaceFans. – Чарлі був людиною, якій я міг довіряти.
Взагалі, багато хто розумів, що йому можна довіряти: якщо Чарлі сказав, що зробить, можна було не сумніватися, що він докладе всі зусилля. Я взагалі нічого поганого про нього не можу сказати.
Коли він працював головним механіком Brabham, насправді він був лідером команди. Це він привів її до перемог. Гонщики його любили, довіряли йому, і всі інші співробітники – теж. Не було нікого, хто був би налаштований проти нього, його підтримували всі».
За словами Екклстоуна, саме він допоміг Вайтінг зайняти посаду гоночного директора FIA: «Я вважав, що тільки він був здатний впоратися з цим завданням. Він був сильною людиною, не сприйнятливим до тієї нісенітниці, що несуть всі інші. Зрозуміло, іноді він когось засмучував, коли приймав рішення, які когось не влаштовували. Але зазвичай це були правильні рішення.
Його підтримували стюарди, адже коли вони сумнівалися, яке рішення прийняти, то завжди зверталися до Чарлі, і він їм допомагав».
Берні Екклстоун дізнався сумну звістку про кончину Уайтинга минулої ночі від Жана Тодта і зазначив, що його давній друг і соратник пішов з життя мирно: «Якщо і є в цій історії щось хороше, так тільки те, що Чарлі спокійно відійшов до сну, знаючи, що в сім ранку йому треба вставати і йти на роботу, але не прокинувся. Коли настане моя черга, сподіваюся, що я піду саме так».
