На думку британського журналіста Уїлла Бакстона, Макс Ферстаппен більшою мірою заслуговує похвали, ніж будь-який інший гонщик чемпіонату, і ось чому…
Назвіть мені гонщика Формули-1, який в останні 12 місяців дивував б нас більше, ніж Макс Ферстаппен. Я почекаю.
Але не думаю, що ви зможете. По-моєму, зараз немає іншого пілота, хто б міг з повною підставою заявити, що в останніх 22 гонках він витискав зі своєї машини все, на що вона була здатна.
Результати говорять самі за себе. З торішнього Гран Прі Канади аж до недавньої гонки на тій же монреальської трасі Макс жодного разу не фінішував позаду напарника. Більше ніхто не може цим похвалитися. І якщо б не 5-секундний штраф, зароблений ним в Монако, він би ні в одній з цих перегонів не фінішував на позиції, нижчої, ніж та, з якої стартував.
Назвіть мені іншого гонщика, хто б працював на настільки ж високому рівні. Знову ж, не думаю, що у вас вийде.
Згадаймо Гран Прі Монако 2018 року, це був свого роду поворотний момент, хоча значення того уїк-енду легко недооцінити. Ніхто ніколи не сумнівався в тому, що Ферстаппен – винятково талановитий гонщик, але до того моменту уїк-енду в середземноморському князівстві були серйозні питання до його темпераменту. Всі його вважали безрозсудним і відчайдушним, а оскільки в Red Bull тільки що підписали з ним довгостроковий контракт, багато в паддоку сумнівалися в правильності такого кроку.
Коли він розбив машину в третій тренуванні, мало хто по-справжньому здивувався. Відповідаючи на запитання про всі ці проблеми, він відкидав будь-які припущення про те, що йому варто змінити стиль пілотування. За словами Макса, він завжди так їздив, завдяки чому досяг такого швидкого прогресу і потрапив у Формулу 1, тому немає ніякої необхідності що-небудь коригувати.
Знову ж таки, коли він розбив машину на суботній тренуванні просто з-за того, що намагався проїхати коло швидше напарника, багато хто подумав, що все це цілком логічно. Така доля Макса Ферстаппена. Він швидкий, але відчайдушний. І в результаті все закінчується ось так.
Даніель Ріккардо тоді стартував з поула і здобув перемогу, але Ферстаппен теж здорово провів гонку, пробившись на дев’яте місце, хоча стартував останнім. Але при цьому Макс розумів, що саме він міг і повинен був виграти той Гран При. А упустив таку можливість тільки з власної вини, через свого підходу до гонок, який, за його словами, йому не потрібно змінювати.
Після тієї гонки він був злий на себе. Більш того, він відчував збентеження і сором. І, як з’ясувалося пізніше, це допомогло йому змінитися.
В наступній гонці, а це була Канада, Ферстаппен посів третє місце. У Франції він фінішував другим. А в Австрії здобув перемогу.
Після шести гонок минулого сезону на його рахунку було в два з гаком рази менше очок, ніж у напарника. Ще через шість гонок він набрав 70 очок, тоді як у Ріккардо було 42, хоча обидва пілоти Red Bull Racing пару раз сходили з дистанції. До кінця сезону Макс перемістився на 4-ту позицію в особистому заліку, опинившись на дві сходинки вище, ніж Даніель, і набравши на 79 очок більше.
Також він провів дві запам’ятовуються гонки, в яких стартував з останніх рядів, у Сочі та Остіні, причому на американській трасі пробився з 18-ї позиції на старті на другу на фініші.
Ріккардо переходив в Renault, батько Макса перестав бувати на кожній гонці: хлопчику вже пора було ставати самостійним чоловіком. Так і вийшло.
При цьому Ферстаппен залишився все тим же відважним і майстерним гонщиком, який пілотує, покладаючись на інстинкти. Але тепер він став діяти більш розважливо, навчився чекати і готуватися до обгонам, хоча вони як і раніше агресивні і рішучі. Макс придбав здатність передбачати наслідки і зважувати шанси.
В 2019-му 21-річний гонщик став лідером команди в ситуації, коли з ним пов’язують величезні очікування. В Red Bull зараз вибудовують нові відносини з Honda, і цьому могла перешкодити нестриманість Ферстаппена, який у попередні сезони відкрито критикував Renault, коли з французькими моторами виникали проблеми.
Однак Макс жодного разу не дозволяв собі нічого подібного по відношенню до Honda і їх продукції. Він старанно працює, разом з командою займаючись доведенням машини, хоча її характеристики керованості спочатку не дуже підходили його стилю пілотування, а з-за нестабільної поведінки її задньої частини на ній швидко зношувалися гума. Але Ферстаппену регулярно вдається показувати результати, що перевищують потенціал машини. У перших шести гонках він фінішував попереду як мінімум однієї з машин Ferrari, хоча саме італійська команда вважалася фаворитом сезону.
«Після торішнього Гран-Прі Монако Макс включив іншу передачу, – сказав Крістіан Хорнер, керівник Red Bull Racing. – Він показує феноменальні результати і вичавлює з машини буквально все. Думаю, що він демонструє справжню зрілість, і це чудово».
Ніхто з гонщиків сучасної Формули 1 у попередні 12 місяців не демонструє таку форму, як Макс Ферстаппен. А якщо врахувати, наскільки він виріс у професійному плані, то його реальний прогрес тим більше вражає. Якщо проаналізувати його кар’єру і задуматися, який момент можна вважати народженням майбутнього чемпіона, я вважаю, що це сталося протягом минулого року. Хоча він провів у Формулі-1 вже чотири з половиною сезони, але на що реально здатний Макс Ферстаппен, ми побачили саме в 22-х попередніх гонках.
