Зізнатися, чекали більшого опору. Хоч як, а Естонія на момент зустрічі, що надалі і підтвердилося, була командою з плей-офф, куди випадково потрапити досить складно. Можливо, як для першого разу, а господарі до нинішнього року так високо в табелі про ранги не забиралися, їм ще складно перебудувати ігрову манеру, адже ключові перемоги – над Сербією, Словенією і Північною Ірландією – естонці здобули в гостях, граючи виключно на контратаках. На правах другої команди відбірної групи їм необхідно було показати, що називається, «класс» перед численними уболівальниками, які, окрім самої гри, прийшли на стадіон подивитися трансляцію зі Словенії, де жорстоко був битий їх основний конкурент за місце в плей-офф – збірна Сербії.
З тих, що постійно виходили на поле в складі, були відсутні лише двоє – Піїройя і Зеньов. Інші добували історичну перемогу в Белфасті (2:1), щоправда, цього разу ігрові порядки були виставлені в дещо іншому поєднанні. Як, втім, і у нас, якщо порівнювати з останньою зустріччю з Болгарією. З різних причин не було Шевченка і Шовковського, Девич, Ракицький і Воронін «вилетіли» ще раніше. Тому виставлений Олегом Блохіним склад виглядав класично – поєднання досвіду і молодості. Завзятих учорашніх юніорів бігало відразу п’ятеро, хоча, варто зазначити, ключові позиції на центральній осі залишилися звичними – Чигринський, Михалик і Тимощук склали своєрідний трикутник, по гранях якого до кутових прапорців йшли усі задумані як небезпечні атаки естонців.
Біля наших воріт господарі не створили практично нічого путнього. Були, безумовно, позиційні помилки у Бутка і Селіна, але два «динозаври» в центрі їх успішно підчищали. Проте, шанс перевірити Рибку Блохіну все ж таки надали. В одній з атак Селін притримав нападаючого естонців рукою, що призвело до 11-метрового. Воротар «Шахтаря» удар парирував, ставши, якщо не зраджує пам’ять, першим воротарем збірної України, який в дебютній зустрічі зумів відбити пенальті.
Що стосується нашої команди, то, якщо порівнювати з грою чотириденної давнини, то свіжості команді, природно, не вистачало. Зате сміливіше, хоча і не завжди виправдано, заграла молодь. Відзначимо й Алієва, на рахунку якого другий м’яч. Атака, як і в першому випадку, вийшла на диво: два забігання, зкидка в центр і легкий удар у дальній кут. Трохи раніше, перед свистком на перерву, забив Гусєв, використавши хитромудру розрізаючу передачу Тимощука.
Збірна, як видно, поступово вирівнює баланс поразок і перемог. Забиваємо досить для успіху, хоча проблеми з реалізацією все ще існують. Зате навели лади в захисті. З одужанням Михалика і Чигринського команда перестала грати з оглядкою назад.
Олег БЛОХІН, головний тренер збірної України:
– Команду можна привітати з хорошою грою. Ми фактично нічого не дозволили суперникові. Попереду нас чекає аналіз матчу, але, думаю, він покаже позитивну динаміку. Працювати є над чим, хоча, в цілому, грою задоволений, результат є.
– Було помітно, що в першому таймі футболісти намагалися грати дуже мудро…
– Вирішили зіграти в «дир-дир». Так не заб’єш, м’яч у ворота не заведеш. Чи то велика упевненість була з їх боку, чи то самовпевненість… У перерві ми хлопцям дещо підказали.
– Милевський висловлював претензії арбітрові, ви йому зробите зауваження?
– Я б арбітру зробив зауваження. Судили ганебно. Людині відірвала півноги, йому зараз укол роблять. І я ще повинен зауваження йому робити?
– Дайте оцінку гри Селіна і Бутка.
– Женя стабільніше зіграв, ніж Бутко. Богдану всього 20 років, кров грає, він іноді не може зрозуміти, коли потрібно бігти вперед, а коли – закривати зону. Тому іноді він втрачав позицію.
– Дебютом Рибки задоволені?
– Я задоволений тим, що ми знову завершили матч на «нуль». Отже, зіграли добре. Але помилки є, і є над чим працювати.
– Тобто, на матч з Німеччиною можна дивитися з оптимізмом?
– А чому потрібно дивитися інакше? Нам, звичайно, важко грати з такими командами, але потрібно постаратися. А оптимізм має бути присутнім завжди. Якщо ми заздалегідь піднімемо руки, то навіщо взагалі виходити на поле? Але німці – одні з фаворитів Євро-2012. Буде цікаво з ними зіграти.
Тармо РЮЮТЛІ, головний тренер збірної Естонії:
– Ми знали, що збірна України – сильна команда. Це було видно і в грі. Але ми залишили багато сил в попередньому матчі. Коли не знаходимося в повній готовності, то, звичайно, можемо поступатися командам такого рівня, як збірна України. Наш суперник трохи технічніше, швидше, має потужніший резерв.
Естонія – Україна – 0:2
Голи: Гусєв (45), Алієев (68).
Нереалізований пенальті: Васильєв (83).
Естонія: Парейко (Котенко, 58), Теністе (Сааг, 46), Степанов, Ах’юпера (Васильєв, 46), Яегер (Круглов, 46), Баренгруб, Клаван, Вунк, Кінк (Пур’е, 66), Пурі (Шишов, 46), Дмитрієв.
Україна: Рибка, Селин, Чигринський, Милевський (Ротань, 71), Бутко (Федецький, 85), Коноплянка, Михалик, Гусєв (Назаренко, 46), Алієв (Гай, 74), Гармаш (Ярмоленко, 46), Тимощук (Селезньов, 71).
Оригінал публікації http://ukraine2012.gov.ua/news/196/50059/
