– Як ви думаєте, чому темношкірі бігуни – попереду планети всієї, а от у футболі на перших ролях серед них – одиниці. У чому справа?
– Років 15 тому темношкірі футболісти не отримували необхідної освіти. У них було здоров’я, бажання і “фізика”, але не більше. Між тими ж африканцями і гравцями Старого Світу, по суті, була прірва. Зараз багато що змінилося. Ця грань стрімко стирається. В основному різниця в класі нівелюється за рахунок того, що африканські футболісти стали переїжджати до Європи – до Англії, Німеччини, Іспанії, де створені всі умови для повноцінного відбору класних гравців ще на ранній стадії і їх повноцінного навчання. І вони стають в один ряд з футболістами з Європи та Латинської Америки. Ну, а хіба діти з Суринаму в тій же Голландії – Гулліт і Райкард – ці приклади не показові?
– З кимось із темношкірих футболістів ви мали проблеми в спілкуванні, коли грали в Англії за “Арсенал”?
– Ні. В Англії взагалі в цьому відношенні люди дуже толерантні, терпимі. Хоча в самій прем’єр-лізі і відбувалося кілька великих скандалів, думаю, всі висловлювання йшли в запалі боротьби, ніж навмисно. У моїй же команді не те щоб розмови, навіть натяку на якісь антагонізми не могло й бути, цитує гравця infocenter2014.
