Володимир Бессонов, в.о. головного тренера "Дніпра" місля матчу з "Металургом" З (1:2): – Помітно, що йде реорганізація. І як нова людина я бачу тут давнішній застій, який потрібно ламати. Чим ми і займаємося. Але це одна справа. І зовсім інше, що з таким браком висококласні футболісти грати, вважаю, не мають права. Візуально було 60-70 відсотків браку в простих передачах. Суперник у нас не відбирав м’яч – ми його просто віддавали. Будь-яка реорганізація не проходить безболісно, і я думаю, що потрібно набратися терпіння. Якщо керівництво клубу довірить, я продовжуватиму цю лінію і надалі. Якщо ми хочемо чогось добитися, потрібно йти вперед. Я помітив, що команда ходить по колу, а щоб рухатися вперед, потрібно по спіралі підніматися вгору. Для цього потрібна свіжа кров, молоді хлопці, у яких більше бажання грати, віддаватися улюбленій справі. Я йтиму своїм шляхом, і якщо все буде нормально, найближчим часом, думаю, команда гратиме на хорошому рівні.
– Чи не здається вам, що така кількість втрачених очок не дозволить команді вирішити поставлену на сезон задачу?
– Звичайно, якщо не набирати очки, буде складно. Але потрібно прагнути до мети. Нічого не втрачено – попереду багато матчів. Якщо фантазувати, то у разі перемог у всіх іграх, можна і першими стати. Але для цього потрібно набратися терпіння.
– Ви готові до такого радикального методу: представники ЗМІ, що сидять тут, зроблять живий коридор, і команда пробіжить через нього крос? Потрібно ж щось робити.
– Не думаю, що радикальні заходи підуть на користь. А поступове вливання допоможе справі. Нам з гравцями потрібно звикнути один до одного. Пройшов тільки місяць. Велосипед я не збираюся винаходити. Якщо ми шарахатимемося зі сторони в сторони, це не приведе ні до чого хорошого. А у майбутнє футбольного клубу "Дніпро" я вірю.
– Ви можете привести хоч би один приклад того, що після таких ігор говорять провідні гравці "Дніпра" на розборі матчу?
– Деякі говорять про нові вимоги. Коли я самий перший раз з ними розмовляв, запитав про те, як вони відчувають ситуацію зсередини. Вони сказали: "Ми доходимо до штрафної, а далі не знаємо, що робити". Я розповів, що робити далі. Насичену оборону обійти можна тільки з флангів. А для цього за матч потрібно зробити 50 або навіть більше флангових передач, на які повинні летіти люди. Над цим ми і працюємо. Але вони звикли грати через центр. І виходить, що м’яч просто віддається супернику.
– Не турбуйтеся. Коли ми в Запоріжжі відкривали стадіон, програли "Динамо" 0:5. У вас хороша команда, прекрасний стадіон. Все прийде. Головне не панікувати.
– Ви розумієте, справа не в новому стадіоні. Є зелене поле і вимоги, які потрібно виконати. У моєму житті були і поразки, і перемоги, але я органічно не переварюю боягузливість. У боягузів немає поразок, але і перемог теж. А я бачу, як він боїться м’яч зупинити! Чому чужому віддає? Тому що мандраж. Я вже сказав гравцям: людина, яка вибрала роботу до душі, вважай, все життя не працює. Їх же не палицями загнали на полі – вони з дитинства вибрали цю справу. І виходити на поле і боятися грати… Краще закінчити і перейти у який-небудь індивідуальний вид спорту.
fcdnipro.ua
