Про шанси Блохіна, щоб очолити збірну
– Було б дивно, мабуть, якщо б я сказав, що мені нецікаво очолити збірну України. Я читав у пресі висловлювання Данілова про те, що десять чоловік підтримують Блохіна. Але це суто його позиція, він член виконкому і може таке говорити. Але я вам скажу, програма підготовки команди, яку зараз мусують, її можна реалізувати тільки за місяць, після того, як збереться сама команда. Підготовка може бути такою, як в нас була перед чемпіонатом світу – поїдемо кудись, будуть збори. Ось таку програму я можу здійснити. А створювати її за два-три дні до гри… Про яку програму ви говорите? Якщо хтось принесе мені два-три зошити – будь ласка, нехай він стає головним тренером національної збірної. За два-три дні підготувати команду фізично і тактично до матчу практично неможливо. Гравці готуються в клубах, а тут найголовніше – це суто психологічна підготовка. Тому про яку програму йдеться, я поки поняття не маю.
Ви знаєте, я не фантаст, я реаліст. Я не буду розповідати, що за два-три дні зможу покращити фізичні якості гравця, коли він приїхав, пообідав, попарився, пройшов масаж і вийшов грати… Тут виключно психологічна підготовка.
Про скандали у Федерації
– Країна не повинна вникати у розбірки до Євро. Це все має відбуватись вже після нього. Так не можна: то у нас забирають Євро, то ми не встигаємо стадіони будувати, то знову скандал у Федерації. Це все потрібно принити і робити вже після Євро. Мені видно, що народ цікавиться найбільше самим Євро.
Тільки по Києві можу сказати, що щось все ж робиться до Євро – якісь дороги, мости будуються, все приводиться в порядок.
Про зміну поколінь у збірній
– Я бачив після чемпіонату світу 2006 року, що збірну потрібно оновлювати, що, власне, і відбулося. Питання, чи вийшли б ми на чемпіонат світу чи ні, а потім на Євро – збірну все одно потрібно було б оновити. Але цей процес так швидко не відбудеться. Повірте, у нас не такий великий вибір футболістів. Та ж збірна Франції провалилась на чемпіонаті світу, а через рік, я гадаю, це буде одна із найсильніших команду у Європі. Це відбувається у всіх команді і від цього нікуди дітися.
Про реформу у чемпіонаті
– Виходить у нас дуже багато ігор. Хто буде виходити в Лігу чемпіонів, у Лігу Європи, грати в Прем’єр-лізі? Я би запропонував іншу систему. Коли я грав в Австрії, що я спостережив. Там грає 12 команд, вони проводять матчі в чотири кола чи три – можна і так грати. Потім вісімка сильніших, як от зараз буде відбуватись в Росії, грає між собою, а четвірка слабших вищої ліги зустрічається з четвіркою найсильніших з першого дивізіону.
Подивитись на Кубок СНД – на нього уже ніхто не приїжджає. На турнір Лобановського теж народ не ходить – дивно, адже збірні грають. Хоча якщо зібрати ветеранів київського “Динамо” і “Спартака”, то ми зараз зберемо тисяч п’ятдесят точно. Просто прийдуть на нас подивитись. Ми бігати не будемо, але прийдуть подивитися, як ми виглядаємо, ходимо ми чи не ходимо.
Про ймовірний трансфер Коноплянки
– Знаю по собі, що по молодості хочеться грати всюди, де тільки можна. Коли я грав в дублі київського “Динамо”, а в основу не підпускали, хотілось чогось більшого. В мене були пропозиції з інших команд, але тоді Севідов мене залишив. Тому по молодості, коли ти граєш за дубль і м’ячі забиваєш, і все ніби добре, хочеться обійняти неосяжне.
А по Коноплянці не знаю… Тут він лідер, тут роздають йому аванси поки що, а за кордоном невідомо, як складеться. Чигринський теж поїхав в “Барселону”, але не вийшло у нього. Багато хто теж їде в Англію чи Італію і теж не складається. Шевченко попав у потрібну обстановку… Мені хотілося щось поміняти років так у 28-30, коли я вже у “Динамо” десять років відіграв. Я відчував, що мені хочеться щось поробувати, якийсь інший футбол. Але ви знаєте, система не відпускала. І навіть, коли я приїхав у цей маленький австрійський клуб “Форест”… Ну, ви мене вибачте, але я вперше побачив, що там роблять педікюр футболістам, тому що це інструмент наш. А тут, в Союзі, ми не могли зайти в манікюр, щоб не подумали, що ти… Не знав, що можна перед матчем приїхати за дві години, що після матчу роблять масаж. Тут не було такого. І я зіштовхнувся з цим тоді вперше, хоча здавалось би – клуб маленький, грошей небагато. Зараз життя змінилось, це зрозуміло, але подумати перед переходом потрібно добре. І друге – якщо переходити, то після Євро. Ти граєш – ціна твоя піднімається, це добре для клубу, для збірної, для тебе. І для збірної добре, коли хтось виділяється і щось робить на полі. Тому якщо йти, то після Євро. Не знаю, відпустить клуб Коноплянку чи ні… Можливо, все можливо…
