– Желько, який настрій у тебе та твоїх партнерів напередодні такої відповідальної зустрічі?
– Якщо чесно, то зовсім непоганий. Звичайно, у перших 3-х іграх ми могли досягати і більш вагомого результату. Але якість дій на полі, з моєї точки зору, були зовсім непогані. Жодному із суперників ми не поступались, тому вправі сподіватись на зростання очкового доробку.
– Попередні поєдинки за участі «Олександрії» були вкрай не результативними. Така філософія нового тренера чи це збіг обставин?
– Можу сказати, що не все виходить в атаці. Якщо діями на власній половині поля Леонід Буряк у цілому залишається задоволеним, то над наступальними комбінаціями додатково працюємо на тренуваннях.
– Нещодавно ти розпочав грати під проводом Буряка. Наскільки він емоційна людина у процесі роботи?
– Під час проведення ігор навіть ще не помітив особливості його поведінки, а от на тренуваннях кожен момент він пропускає через себе, дуже переживає за кожну дрібницю, ніби це не чергове заняття, а найвідповідальніший поєдинок його життя. Леонід Йосипович сповідує науковий підхід до підготовки команди, продумуючи кожну хвилину, кожну вправу до найменших деталей.
– Можна сказати, що наставник вже сформував основний склад?
– Якщо судити за 3-ма березневими турами, то великої ротації не спостерігається. Але Буряк саме так і заявив нам, що кожна зміна стартового складу буде спрямована на посилення, а відштовхуватиметься він, звичайно, від власних спостережень за тренуваннями протягом тижня від однієї гри до наступної.
– Порозумітись з новим тренером не завжди вдається швидко. Як у тебе з цим?
– Не можу сказати, що цей процес вже закінчено, але основні вимоги я зрозумів одразу. Вони мені імпонують, адже гра, яку хоче поставити Буряк, більше підходить для мене.
– У чому основні відмінності «Таврії» Семена Альтмана і нинішньої «Олександрії»?
– Все зовсім по-іншому, починаючи з основної командної схеми. У Сімферополі це було 4-4-2, тут граємо з одним нападником, а значить, на полі є місце для позиції «під нападниками», до якої я завжди тяжів. Дуже задоволений, що граємо за такою тактикою, завдяки чому зможу сильніше розкритись. Досі я ще не вийшов на «свою потужність».
– Наскільки простим було розставання з попередньою командою?
– Це дуже непросто. Я багато віддав «Таврії». Скажу відверто: я не розраховував почути від Альтмана, що він на мене більше не розраховує, адже я був основним виконавцем його команди. Найбільш прикрий момент – я дізнався про це за 2 дні до початку весняної частини Чемпіонату. Сказали б про це раніше – було б значно простіше. А так вийшло трохи не по-людському. Але це футбольне життя.
– Час згадати про черговий матч у Львові…
– Перебільшити його значення майже неможливо. І у нас, і у «Карпат» по 16 очок. При цьому ми знаходимося на межі небезпечної зони. Мені здається, що більш вирішальною зустріч буде для нас. «Останній бій» – це не якийсь штамп, а правда. З того факту, що ми граємо на виїзді, можна побачити і позитивні, і негативні моменти. У гостях завжди важко, але особисто мені подобається грати на чужому полі – там можна краще себе проявити, реалізувати індивідуальну майстерність, скористатись більшим простором для дій.
– Коли команда вирушила до Львова– Чи встигли вже подивитися гру суперника?
– Так, ознайомились з діями «Карпат». І мені незрозуміло, як ця команда знаходиться так низко. Але зараз це їхні проблеми, а нам слід думати про свою гру. У п’ятницю ввечері виїхали потягом до Львова у повному складі – кадрових втрат, на щастя, немає.
Джерело: www.fpl.ua
Фото: © СК «Таврія», ПФК «Олександрія»
Оригінал публікації http://fckarpaty.lviv.ua/ua/news/8256/page.html
