– Андрію, ви вперше на професійному рівні вдягнули футболку “Карпат” ще далекого 1997 року й більшу частину кар’єри провели саме у Львові. І ось – настав час прощатися. Як оціните цей етап у кар’єрі, адже були в ньому й перша ліга, й Ліга Європи?
– Я вважаю, що в житті кожної людини є злети й падіння. І саме так у мене було разом із “Карпатами”: інколи ми “падали” занадто низько, а не так давно “злетіли” до рівня Ліги Європи. Загалом – вдалося побачити багато і, мабуть, добре, що таки вдалося! Звісно, краще повсякчас передувати, як ті ж “Динамо” чи “Шахтар”, однак львівські реалії були іншими. Сподіваюся (навіть упевнений!), що “Карпати” неодмінно радуватимуть своїх прихильників у найближчому майбутньому, а я залишаю свій улюблений клуб лише фізично – у моєму серці “зелено-білі” кольори житимуть вічно.
– Чи довелося особисто поспілкуватися з лідерами ультрас “Карпат”, адже їхній відомий клич “Андрі-і-ійко Тлумак” ви й ваша сім’я мали змогу чути кожного матчу?
– Справді, вони завжди тепло до мене ставилися й загалом у нас із ультрас дуже дружні стосунки. Я вдячний усім їм за підтримку і ще неодмінно з ними зустрінуся особисто. Поки цього зробити не вдалося, але обіцяю: де б я не грав, усе одно постійно приїздитиму до Львова й спілкуватимусь із усіма, хто мене пам’ятає й шанує. До слова, й нині мені телефонують з різних куточків країни, бажають удачі. Як виявилося, у Львові в мене теж багато друзів, які переживають такий поворот у кар’єрі зі мною поруч.
– Власне, а чому клуб виступив ініціатором припинення співпраці з вами? Як він мотивував своє рішення?
– Не дуже хотілося б коментувати рішення клубу, бо це, зрештою, рішення його керівників… Загалом, мені запропонували залишитися працювати в структурі, але я вважаю себе ще молодим, отже, завершувати кар’єру навіть не думаю. Тому йти я був змушений.
– Може, вам принаймні натякнули на те, що незадоволені вашою нинішньою формою чи рівнем професіоналізму?
– (Пауза) Ні, сказали тільки, що “в клубі є інші молоді голкіпери, яким треба давати шанс”.
– Чи відбулася у вас розмова з Петром Димінським та Павлом Кучеровим? Загалом, хто з вами по суті “прощався”?
– Ані з президентом, ані з тренером діалогів у мене не було. Розмовляв лише з Ігорем Дедишиним (генеральним директором “Карпат”. – А.В.). А про що – я вам уже розповів.
– “Карпати” категорично не хотіли, аби ви продовжували грати за команду, чи були варіанти, за яких ви могли б виступати у Львові? Скажімо, якщо погодилися б на зниження зарплати чи на щось подібне?..
– Ні-ні, жодних умов, аби залишитися в “Карпатах”, не було.
– Чи є у вас якісь варіанти з продовженням кар’єри?
– Звичайно, і не один, однак раніше потрібного не хотів би про це говорити. Чи готовий виступати в першій лізі або поїхати за кордон, якщо не вдасться знайти клуб елітного дивізіону? Послухайте, в мене справді є хороші варіанти, й скоро ви про них дізнаєтеся.
