Огляд ЗМІ. ФФУ: не знаємо, не вміємо, не вирішуємо

До старту чемпіонату країни – менше тижня, проте питання, що безпосередньо стосуються підготовки команд, нині відходять на другий план. Формат турніру не визначено донині, а деякі клуби все ще не знають, де будуть приймати суперників.

Надії на те, що 14 липня, на засіданні Виконкому ФФУ, куди запросили і представники клубів Прем’єр-ліги, буде, нарешті, офіційно затверджена формула проведення українського чемпіонату, не виправдалися.

НЕПОДДЕРЖАННАЯ ІДЕЯ ГІРНИКІВ

Нагадаємо, що «Шахтар» запропонував розділити змагання на два етапи. Перший – стандартний: двухкруговая система, де кожен зустрінеться з кожним вдома і на виїзді. На другому учасники повинні будуть з’ясовувати стосунки всередині трьох груп – двох квартетів (місця з 1-го по 4-е і 5-го по 8-е) і замикає таблицю шістки. Ідея гірників отримала підтримку більшості клубів Прем’єр-ліги, однак і супротивників у неї було чимало – «Динамо», «Дніпро», «Волинь», «Ворскла», «Зоря», «Говерла», «Карпати». Крапки над «i» і повинні були розставити в понеділок у Будинку футболу.

Анонсуючи обіцяв стати знаковим засідання журналісти, між тим, знаходили хід подій, м’яко кажучи, не цілком логічним. Так, «СЕ в Україні» задався питанням: як могла Прем’єр-ліга ще напередодні, в п’ятницю, проводити жеребкування чемпіонату, знаючи, що остаточний формат не затверджено?

«Причому самі керівники ПЛ висловлювали хоча і тверду, але все ж таки надію, а не впевненість, що пропонований варіант формули приймуть. Навіть президент національної федерації Анатолій Коньков вважає, що такий формат суперечить спортивним принципом, до того ж у нього немає аналогів у футбольній Європі. Дійсно, формула, якщо можна так висловитися, дуже строката і не відповідає духу виду спорту. Для хокею, баскетболу, гандболу, волейболу подібні варіації з поділом на кілька груп «за інтересами» – справа нормальна. Принаймні – звичне і для учасників, і для публіки. Словом, не виключено, що проводячи жеребкування, Прем’єр-ліга прагнула сформувати певну думку – у членів виконкому, представників клубів, журналістів та вболівальників: мовляв, вже майже все вирішено…» (Sport-express.ua, 14.07)

У тому ж випуску видання надало слово гендиректора «Дніпра» Андрія Стеценка, який запропонував свій формат турніру: «Якщо вже розділяти клуби на групи, то зовсім інакше. Потрібно придумати формулу, яка дозволяла б 14 всім учасникам вести боротьбу за те чи інше місце в таблиці до останнього туру. Така позиція «Дніпра». Після двохкругового турніру клуби було б доцільніше розділити не на три, а на дві групи – з шести і восьми. Шістка могла б боротися за медалі і право грати в Лізі чемпіонів і Лізі Європи, а у вісімці – визначалися б команди, які залишать Прем’єр-лігу».

Згідно з версією дніпрян, провідні шість клубів далі змагалися б за круговою системою і грали б у загальній складності 36 матчів у сезоні, а інші учасники на заключній стадії могли б проводити турнір в одне коло, що вилилося б у підсумкові 33 поєдинки для кожного.

Висловив тут же свою думку генеральний директор луганської «Зорі» Сергій Рафаїлов, налаштований проти донецького, так і дніпропетровського пропозицій. «Вважаю справедливою стару схему у два кола. Вона випробувана десятиліттями і застосовується у всьому світі. Я категорично проти другого етапу. На мій погляд, щоб виключити дефіцит ігрової практики, потрібно організувати додаткове змагання, яке мало б вагу для всіх учасників і не порушувало цілісність чемпіонату. У ньому повинна бути вагома спортивна складова небудь солідний грошовий приз», – цитує Рафаїлова «СЭ в Украине».

Захищаючи позицію «Шахтаря», його генеральний директор Сергій Палкін каже про запропонованою формулою як про відбиває реальне співвідношення сил в чемпіонаті. «Після 26 турів, зіграних за двухкруговой схемою, перший квартет команд виконає головну тему сезону – розіграє медалі і дві путівки в Лігу чемпіонів. Друга четвірка теж побореться за Лігу Європи, тільки не за дві путівки, як ми припускали, а після недавнього рішення УЄФА – за одну» (Sport-express.ua, 14.07), – стверджує він, навмисне минаючи одне з слабких місць у даній схемі. Адже якщо Кубок України завоює не команда з першої четвірки, саме вона отримає третю, останню путівку в Лігу Європи. А значить, в учасників другого квартету, оскаржують місця з 5-го по 8-е, на другому етапі не буде жодної турнірної мотивації – ні Європа, ні «виліт» їм у будь-якому випадку не світитимуть.

Цікаво, що раніше Палкін зізнавався: оприлюднений днями вердикт УЄФА, який, починаючи з сезону-2015/16, не дозволить національним асоціаціям заявляти в Лігу Європи більше трьох клубів, застав його зненацька. Але, як виявилося, один з керівників «Шахтаря» просто погано вивчив матчастину!

Артем Франков нагадав, що відповідне рішення футбольного Євросоюзу, що є одним з пунктів реформи єврокубків на період з 2015 по 2018 рік, було оголошено в Ньоні ще в травні 2013-го! А значить, Україна нині згідно таблиці коефіцієнтів представлена в Лізі Європи чотирма командами, вже тоді мала розуміти, що «потрапить під скорочення»!

«Чому загомонили тільки зараз? – обурюється главред «Футболу». – Адже на що впливає вищезазначений пункт – достатньо очевидно. Перш за все, на дискусію навколо формули розіграшу національного чемпіонату – адже єврокубкових місць стає на одне менше!». Автор, правда, зауважує, що клуби-середняки могли б мати фінансову мотивацію і боролися до кінця, якщо б, як в якому-небудь іншому чемпіонаті, 5-е і 8-е місця серйозно різнилися за преміальним. Однак підсумовує роздуми застереженням: «Ось тільки гроші – це точно не про нашу честь. Хотілося б додати «поки», але я не настільки
оптимістичний» (14.07).

ТЯГОМОТИНА ІМЕНІ КОНЬКОВА

Як уже зазначалося, кінець словесної артпідготовки Виконком ФФУ мав можливість і навіть повинен був покласти в понеділок, проте не зробив цього.

До повального подив прийшли на брифінг журналістів, глава ФФУ Анатолій Коньков сказав наступне: «Засідання було спокійним і плідним. За невеликий період часу ми визначилися з головним питанням – форматом чемпіонату України. Всі члени Виконкому прийшли до того, що запропонований нам формат – недопрацьований, так як втрачається спортивний принцип. Приймати сьогодні рішення – буде поспішним» (Unian.net, 14.07.14).

«Цікава трактування поняття «плідність». У ФФУ на озброєння взяли забавне визначення, яке по оригінальності не перевершує запропонований формат чемпіонату, – іронізує «СЭ в Украине». – На жаль, в підході «Ми подумали, порадилися. Тепер даємо можливість іншим подумати і порадитися» немає нічого нового. Типовий маневр чиновників, які хочуть перекласти рішення проблеми на плечі інших. Маємо справу зі старим як світ відходом від відповідальності, з-за чого в радянські часи на показових товариських судах люто таврували особливу прошарок управлінців, іменованих бюрократами».

Автор, Олексій Гончарук, визнає: цілком нормально прийняти рішення на основі думок команд – основних учасників змагань. «От тільки чому, – запитує він, – до здорової думки боси ФФУ звернулися так пізно? Ну набридло чути одне й те ж: не було відомо остаточне кількість клубів елітного дивізіону, ви розумієте, яка зараз в країні складна ситуація…» (15.07).

Що ж, приголомшлива здатність Конькова і його команди займати страусину позицію навіть в ключові, які потребують миттєвої реакції моменти, і зараз проявилася у всій красі. Зовсім недавно ми дивувалися тому, що рішення про продаж квитків на кубковий фінал ФФУ прийняла менше ніж за 2 дні до матчу. Тепер, вже маючи на руках розклад першого туру чемпіонату, ми за чотири дні до старту турніру не знаємо, за якою схемою він буде проходити. Тенденція сумна і, на жаль, повною мірою характеризує професійний рівень ватажка федерації і його команди. Прикро й те, що своїми діями вони руйнують, вибудувану і апробовану роками модель роботи організації, її взаємодії з колективними членами, ЗМІ та вболівальниками.

Журналіст газети «Команда» Юрій Трохимчук зазначає, що був упевнений: ФФУ обов’язково затвердить проект «Шахтаря», з яким футбольна громадськість, як і раніше, пов’язує Конькова. «Минулого тижня Прем’єр-ліга навіть провела жеребкування чемпіонату України (і першого, і другого етапів!), закривши при цьому очі на те, що цей формат не затверджено Виконкомом ФФУ. Мабуть, ні в кого навіть не викликало сумнівів, що позитивне рішення буде прийнято. І дійсно, нинішнє керівництво федерації і найбільш забезпечений клуб України пов’язують настільки міцні узи, що засідання виконавчого комітету могло пройти «для галочки» – на жаль, до такого порядку речей ми звикли. Брифінг, що відбувся після виконкому, з одного боку, ці очікування не виправдав. А з іншого – поставив між функціонерами та громадськістю ще велику стіну нерозуміння» («Команда», 16.07).

Як розповідає автор, на уточнююче запитання одного з журналістів, що саме має на увазі Ковзанів під поняттям спортивного принципу, глава ФФУ відреагував з роздратуванням у голосі: «Беріть всі регламентуючі документи і читайте!». Загалом, резюмує Трохимчук, коротка прес-конференція Анатолія Дмитровича вже за традицією викликала відчуття недомовленості і легкого здивування.

Дісталося від преси і президенту Прем’єр-ліги Віталію Данилову, який також висловився за необхідність додаткового обговорення формату чемпіонату і зазначив, що на наступному Виконкомі, 22 липня, клубам випаде шанс знайти компроміс: «Ми ще раз звернемося до власників клубів і попросимо їх вирішити ще раз. Ми хочемо, щоб вони прийняли компромісне рішення, не змушуючи нас приймати непопулярне самостійно» (Tribuna.com, 14.07).

«А хіба до понеділка цей шанс клубам не надавали? – дається диву «СЭ в Украине». – Чи Данилов не представляє організацію, яка за допомогою жеребкування ретельно розписала формулу всіх етапів першості з конкретними датами і сіткою матчів?» (15.07).

Авторитетний одеський журналіст Анатолій Мазуренко назвав все, що відбувається в Будинку футболу одним цілком належним словом – «Тяганина». Він, подібно до колег, адресує керівникам вітчизняного футболу запитання, на які ті навряд чи знайдуть адекватні відповіді.

«Запропонована формула не безперечна, проте в ПЛ її офіційно затвердили і навіть опублікували календар ігор чемпіонату. І тут несподівано подав голос президент ФФУ Анатолій Коньков: він, виявляється, проти! Цікаво, яким це чином Ліга приймає, загалом-то, доленосні рішення, не поставивши до відома президента федерації? А якщо ставить, то чому А. Ковзанів стільки часу мовчав?.. Отже, проект відправлений в клуби на доопрацювання. Остаточне рішення має бути прийнято за чотири дні до заявленого старту чемпіонату! Деталь, що характеризує стан наших керівних футбольних органів: за доопрацювання проекту висловився і Віталій Данилов – президент УПЛ, раніше затвердила нині їм же відхилену формулу…» (Vo.od.ua, 17.07).

Мазуренко, до речі, призводить і живий приклад того, як заважають клубній роботі нерозторопність чиновників федерації. «Спробуйте спланувати підготовку до турніру, не знаючи його особливостей! А як вести господарську діяльність? Наприклад, директор стадіону «Чорноморець» Сергій Сиволап повідомив журналістам, що 15 липня планувався запуск у продаж сезонних абонементів, однак буквально за кілька годин до початку прес-конференції стало відомо про те, що ФФУ відправила проект регламенту на доопрацювання. Що це означає на практиці? А те, що невідома кількість матчів, які пройдуть на стадіоні. Отже, незрозуміло, на яку кількість ігор повинен бути розрахований абонемент…»

До речі, обговорюючи у вівторок майбутній формат, учасники засідання Виконкому також повинні подумати, як врахувати зауваження Михайла Фоменка. Наставник збірної України, який висловився за проведення чемпіонату з традиційною двухкруговой схемою, звернув увагу колег, що розклад матчів ПЛ не вписується в календар національної команди. Так, базовий день 5-го туру намічений на 30 серпня (субота), а на 3 вересня – призначений товариський поєдинок з Парагваєм. Про що, між іншим, в тих же ФФУ та ПЛ не знати не могли.

Визнаючи той факт, що свої організаторські турботи керівники федерації і Ліги переклали на клуби, поставивши тих режим цейтноту, можна дати гарантію, що чемпіонат дійсно почнеться в строк? Той же «СЭ в Украине», наприклад, не виключає ситуацію, при якій зацікавлені сторони у Львові так і не прийдуть до спільного знаменника: «Велика ймовірність, що при всьому конструктивізмі і бажання домовитися, компроміс не буде знайдений. Тоді з легким серцем перші особи українського футболу зможуть сказати: «Ми ж надавали їм шанс, а вони, як правило, не впоралися» (Sport-Express.ua, 15.07).

Що ж, дочекаємося вівторка.

ЗЕЛЕНЕ СВІТЛО ДЛЯ «ДНІПРА» ТА «ЧОРНОМОРЦЯ»

Військові дії, що тривають на сході країни, позбавляють можливості приймати суперників на своїх стадіонах, та й взагалі базуватися в рідних містах цілу групу клубів Прем’єр-ліги.

До недавнього часу до групи ризику ставилися і Дніпропетровськ з Одесою, і лише в середу, 16 липня, надзвичайний комітет УЄФА на основі оновленої оцінки ситуації дав «добро» на проведення в цих містах єврокубкових поєдинків.

Як зазначається у листі генсека УЄФА Джанні Інфантіно, Ньон продовжує «відстежувати ситуацію і буде проводити повторну оцінку, у разі якщо з’являться нові факти, які могли б вплинути на безпеку і охорону правопорядку в Дніпропетровську і Одесі» (Chernomorets.odessa.ua, 17.07).

У зв’язку з цим цілком логічним виглядає рішення УЄФА відповісти відмовою на прохання ФК «Копенгаген» про перенесення матчу з Дніпропетровська. Данський клуб, якого жереб вибрав у суперники команді Мирона Маркевича у третьому раунді відбору Ліги чемпіонів, намагався наполягати на проведенні зустрічі на нейтральному полі, але, як стверджує сайт Fcdnipro.com, який посилається на ресурс Bt.dk, у своєму прагненні не досяг успіху. Стало бути, 29 або 30 липня, історична еврокампания срібного призера чемпіонату України стартує саме на «Дніпро-Арені»!

А 31-го числа поєдинок 3-го відбіркового раунду Ліги Європи проти переможця дуелі «Спліта» (Хорватія) і «Хапоеля» Беер-Шева (Ізраїль) – проведуть на стадіоні «Чорноморець» підопічні Романа Григорчука.

Відповідно, ніщо не заважає ні морякам, ні дніпрянам приймати на своїх аренах і суперників по чемпіонату країни. І якщо за харківським «Металістом» подібне право УЄФА закріпив ще раніше, то іншим клубам зі сходу країни, в тому числі єврокубковим бійцям – «Шахтарю» і «Зорі», доводиться шукати притулок в інших містах.

НОВОСЕЛИ З ПРИМУСУ

На початку минулого тижня деякі ЗМІ поширили інформацію про те, що матчі групового етапу Ліги чемпіонів гірники планують проводити на «Арені-Львів», однак гендиректор клубу Сергій Палкін її не підтвердив. «Ще нічого не вирішено. Я не знаю, хто поширює цю інформацію. До Ліги чемпіонів ще дуже довго, тому рішення буде прийматися пізніше», – наводить слова Палкіна Ua.tribuna.com (16.07).

Разом з тим, Палкін розповів, що домашні матчі внутрішнього календаря «Шахтар» планує грати в Харкові. «Залишається лише залагодити деякі технічні моменти з «Металістом» (Vesti.ua, 16.07), – уточнює він.

У неділю, 20 липня, цю інформацію в інтерв’ю агентству «Р-спорт» підтвердив і президент клубу Рінат Ахметов: «Ми дуже сильно хочемо грати в Донецьку, але будемо грати там, де нам дозволять. Ми б хотіли грати в Харкові». При цьому, як повідомляє Terrikon.com матч третього туру, в якому гірники повинні приймати «Металіст», вони хочуть перенести на нейтральне поле – на «Арену-Львів».

Луганська «Зоря», яка вже почала єврокубковий сезон впевненою гостьовою перемогою над албанським «Лачі» (3:0) у 2-му відбірковому раунді Ліги Європи, повторну зустріч проведе в Києві на «Оболонь-Арені». Там же, якщо не станеться нічого надординарного, зіграє вона, ймовірно, і в наступній стадії турніру. Потенційного опонента повинна назвати дуель «Мольде» (Норвегія) – «Гориця» (Словенія). Що до домашніх ігор чемпіонату України, то їх луганчани будуть проводити в Запоріжжі.

У свою чергу донецький «Металург» збирається на час перебратися в Дніпродзержинськ і ділити там місцевий стадіон з друголігової «Сталлю». Переговори з цього приводу тривають, однак «остаточно з домашньою ареною «Металург» визначиться лише після того, як Виконком ФФУ затвердить формат чемпіонату» (14.07), – заявив в інтерв’ю «Команді» генеральний директор клубу Євген Гайдук

При цьому дві стартові гри турніру донеччани мають намір провести у Львові – там вони приймуть «Дніпро», там же зіграють виїзний поєдинок з «Карпатами». Цю інформацію вже підтвердив офіційний сайт «Металурга» (Metallurg.donetsk.ua).

Ще один клуб з Донецька – новачок Прем’єр-ліги «Олімпік» – і базуватися, і буде грати в Києві. На час домашньою ареною для команди стане маловместительный, але досить затишний спорткомплекс імені Віктор Баннікова.

Ну а найбільше питань викликають наміри не змінювати місця дислокації маріупольського «Іллічівця». Користуючись відсутністю чіткої директиви з боку ФФУ і УПЛ, приазовський клуб вважає, що має право безбоязно приймати суперників на рідному однойменному стадіоні.

«Ми вже отримали папір від обласного керівництва міліції, в якому нам повідомили, що вона гарантує безпеку проведення матчів нашої команди в Маріуполі. Це питання було головним для нас, і він зважився, – говорить спортивний директор «Іллічівця» Євген Канана. – В принципі, я розумію, що командам незручно добиратися в Маріуполь. Єдиний для них варіант – летіти в Запоріжжі, а звідти приблизно 200 кілометрів треба їхати на автобусі. Але ця дорога – абсолютно безпечна» (Football.ua, 16.07).

Канана підтверджує, що відповідні листи вже відправлені до ФФУ та Прем’єр-лігу, і уточнює, що офіційна відповідь поки не отримана. «Раніше ми шукали запасні варіанти, так нам дзвонили із зустрічними пропозиціями. Зокрема – з Дніпропетровська, де можна було б проводити матчі на старому стадіоні Метеор», – додає спортивний директор.

Втім, оптимізму маріупольців не поділяють інші представники Прем’єр-ліги – «Волинь» і «Чорноморець», яким, згідно з календарем, доведеться їхати в гості до «Іллічівця» в 1-му і 2-му турах відповідно.

Обидва клуби вже забили на сполох і також направили свої листи як майбутньому суперникові, так і вищим футбольним інстанціям. Вказавши на близькість до Маріуполя зоні ведення активних бойових дій, закритий повітряний простір над містом і небезпеку, пов’язану з автобусним трансфером, вони дали зрозуміти, що виїжджати на ігри не стануть. В якості альтернативних варіантів і лучани, і одесити погоджуються на матчі на нейтральному полі. Перші, крім того, готові прийняти «Іллічівець» вдома через свій рахунок, другі пропонують змінитися в цьому році зіграти на «Чорноморці», а вже навесні зустрітися в Маріуполі.

У цій ситуації найбільше обурює невизначеність, і небажання футбольних властей брати ситуацію під свій контроль. Природно, окремі ЗМІ забили на сполох.

«Традиційно (ще з часів загарбання Криму) вище керівництво футболу і спорту прятало голову в пісок. Що мається на увазі: немає чіткої позиції – мовляв, як хочете, а футболу в Донецькій і Луганській областях не буде! Мінспорту боявся брати на себе ініціативу ще під час кримської історії, про парламент настільки ж традиційно взагалі мовчу, щоб не вимовити пару матюків, поки мовчить і ФФУ. Панове, не грайтеся з вогнем! Хто візьме на себе відповідальність у випадку, якщо щось станеться з командами та вболівальниками по дорозі в тривожні області і міста?» – волає до розуму «Футбол» (17.07).

Словом, маємо ще одне важливе питання, на який, судячи з усього, має відповісти вівторкове засідання Виконкому ФФУ.

Той же Артем Франков зізнається, що чекає рішень Виконкому, а разом з ними власне і старту сезону з тривогою: «Але ж «Іллічівець», коли клуби відмовляться до нього прибути, спочатку чогось вимагає від Прем’єр-ліги та ФФУ, а потім і знятися може! Це ще до того, що існують дуже чіткі і озвучені на попередньому засіданні Виконкому побоювання, що як мінімум два клуби не дограють цей чемпіонат – це прозвучало у відповідь на вимоги «Карпат» встановити схему обміну з першою лігою 1-3 і через рік повернутися до 16-ти команд. Які 16 – тут би 12 до берега дотягнути…» (Matchday.ua, 14.07).

«Що ж, настає тижнева пауза. Очікування – тривожно. Це ми ще не знаємо, що в клубах твориться щодо настрою легіонерів…» – як виявилося, остання фраза Франкова виявився воістину пророчим.

ПАРАД НЕПОВЕРНЕНЦІВ

Грім грянув в неділю, 20 липня.

Спочатку півзахисник харківського «Металіста» Себастьян Бланко в інтерв’ю Millenium FM заявив, що не має наміру повертатися в Україну з-за військового конфлікту на території країни. «Після того, що сталося з малайзійським лайнером я не відчуваю бажання повернутися в Україну. Там зараз незвичайний час. Моє рішення – залишитися в Буенос-Айресі. Харківський клуб базується в 50 кілометрах від кордону з Росією. Ми жили серед речей, які не є нормальними. Відвідували ігри в тих містах, де вже була катастрофа…», – наводить слова футболіста Sports.ru (20.07).

У відповідь «Металіст» розмістив на своєму офіційному порталі заяву, в якій підкреслив, що керівництво клубу очікує від Бланко неухильного дотримання контракту, і що футболіст про це сповіщений. Харків’яни нагадали, що інші гравці сумлінно тренуються, не мають жодних проблем, і що УЄФА дозволив команді проводити домашні матчі єврокубків на своєму стадіоні. Судячи з усього, наступним ходом «Металіста», якщо тільки Бланко не схаменеться, буде подача позову проти гравця.

Втім, то були ще квіточки. Ягідки виявилися, коли у Львів, на суперкубковий матч проти «Динамо», прибув «Шахтар». Інформація, яку за кілька годин до того поширив ресурс Infosport+, підтвердилася: шестеро футболістів ще у Франції, де команда проводила спаринг з «Ліоном», покинули її розташування і на борту літака не з’явилися.

Генеральний директор донеччан Сергій Палкін на своїй сторінці в Facebook ніяких пояснень з цього приводу давати не став: «Поки коментувати нічого не хочу». Довгий час підозріло мовчав і офіційний сайт «Шахтаря», відбуваючись лише сухими, позбавленими подробиць зведеннями про переміщення клубу.

Лише під вечір перервав мовчання президент «Шахтаря» Рінат Ахметов. «Це дійсно правда, шість гравців команди не приїхали. Це Алекс Тейшейра, Фред, Дентіньо, Дуґлас Коста, Факундо Феррейра і Ісмаїлі. Не виключаю, що і ці гравці повернуться в команду швидко, а деякі з них – завтра. У гравців контракт, який вони зобов’язані виконувати. Якщо вони не приїдуть, то думаю, що постраждають в першу чергу самі» (Terrikon.com, 20.07).

Власник клубу також зазначив, що не знає, що рухає неприбывшими гравцями – боязнь повернутися в Україну або бажання таким чином поторгуватися і змінити клуб: «Сподіваюся, що розум і серце переможуть непорозуміння і гравці не підуть по дорозі спокуси і боязні. Тим більше боятися нічого. Ми готові забезпечити безпеку. Ми не будемо ризикувати і ні в якому разі не повеземо гравців туди, де небезпечно».

Дуже схоже, що ініціатором демаршу став футбольний агент Жуніор Мендонса – принаймні, саме він веде справи чотирьох бразильських відмовників, і саме він свого часу допоміг піти з «Шахтаря» їх співвітчизнику Вілліану. Також очевидно, що бунтарі спробують скористатися непростою ситуацією в Україні, представивши її як головну причину небажання грати за «Шахтар».

Але навіть при таких розкладах у вищезгаданої шістки мало шансів домогтися бажаного і вийти сухими з води. Принаймні, до такого висновку підштовхують слова відомого футбольного агента Дмитра Селюка:

«Чи зможуть гравці українських клубів, перебуваючи за кордоном, розірвати діючі контракти на підставі того, що в країні, де вони виступають, йде справжня війна? Ні, у них немає такого права. Міжнародне законодавство тут говорить чітко: вищеназвана названа причина не може бути передумовою розірвання трудової угоди. Інша справа, що всі ми люди повинні вміти йти на компроміси, тому у схожих ситуаціях існують дві основні моделі їх вирішення. Перша: якщо клуб виступає і живе в місті, де бойові дії не ведуться, якщо він здатний забезпечити своїм виконавцям безпеку, то ті грають, відпрацьовуючи свої гроші. Друга діє у більш складних умовах: тоді, як правило, клуб і гравець досягають компромісу, і останнього відправляють в тимчасову оренду. Але кожен випадок індивідуальний…» (Ukrfootball.ua, 18.07).

ДИНАМО vs БЛОХІН. ХТО КОМУ ВИНЕН?

Поки все йде до того, що стартовий і відповідальний матч за Суперкубок чемпіони країни проведуть без своїх лідерів. У стані суперника «Шахтаря» – київського «Динамо» – навпаки, все спокійно. Футболісти тренуються і проводять спаринги залюбки, продовжуючи з інтересом вивчати методику роботи Сергія Реброва.

Неприємність ж підібралася до столичного клубу звідти, звідки її не чекали зовсім. Як стало відомо журналістам з компетентних джерел в національній федерації, минулого тижня в Палату вирішення спорів ФФУ надійшла заява від екс-тренера «Динамо» Олега Блохіна, який висунув претензії до своїм колишнім роботодавцям.

Через свого юридичного представника Олег Володимирович збирається витребувати грошову компенсацію, на його думку, належну за достроковий розрив контракту. Нагадаємо, що Блохін був звільнений 16 квітня цього року, після домашньої поразки від «Шахтаря» – 0:2. Тоді до фінішу чемпіонату залишалося 4 туру, за втраченими очками столичний клуб займав 4-е місце, на цілих 10 пунктів відстаючи від дніпропетровського «Дніпра» …

Колишній тренер наполягає на виплаті йому круглої суми з шістьма нулями, вказуючи на неправочинність причин, по яких і було прийнято рішення про звільнення. Зокрема, Блохін і його представник вважають, що не можна вважати приводом для відставки невиконання вписаного в контракт зобов’язання наставника докладати всі зусилля для завоювання динамівцями золотих медалей і національного кубка в сезонах (2013/14 – 202015/16), виходу в груповий етап Ліги чемпіонів (2012/13 – 202015/16) з подальшим подоланням групового етапу і продовженням боротьби як мінімум в Лізі Європи.

Мовляв, хто доведе, що тренер не докладав зусиль для досягнення турнірних висот? А те, що жодну з поставлених завдань не виконав – тут вже даруйте.

У цьому зв’язку доречним буде нагадати, що два неповних сезони (з вересня 2012-го по квітень 2014-го), проведених «Динамо» під керівництвом Блохіна, стали чи не найбільш невдалими в пострадянській історії клубу. Раніше жодного разу не опускавшиеся нижче другого місця, «біло-сині» в 2013-му фінішували третіми, а через рік – четвертими, обидва рази пролетівши повз Ліги чемпіонів! І це незважаючи на рекордні за своїм затратам багатомільйонні придбання, на виконання всіх трансферних побажань наставника.

Як свідчить статистика, за час своєї тренерської каденції в столичному клубі Блохін не добився жодного скільки-небудь значимого для команди з такими багатими традиціями результату. Зате при Олега Володимировича вона вперше крупно програла в чемпіонаті країни (0:3, «Металісту») і здобула лише одну (!) перемогу над представником трійки основних конкурентів (мова про те ж «Металісті», «Шахтарі», «Дніпрі»).

Незважаючи на те, що Блохін своїм часом відверто хамським поведінкою по відношенню до мас-медіа налаштував проти себе всю журналістську братію, незважаючи на численні заклики ЗМІ та вболівальників розлучитися з тренером, «разваливающим «Динамо», президент столичного клубу Ігор Суркіс захищав того до останнього.

«Як Блохін за рік розвалив «Динамо» (Istina.com.ua), «Піде Блохін у відставку?» (Ua.tribuna.ua), «Спонсори «Динамо» вимагають від Суркіса відставки Блохіна» (Zn.ua), «Блохіну в «Динамо» довірили бити антирекорди» (Comments.ua), «Фани наполягають на відставці Блохіна» (Vlasti.net) – Суркіс терпляче зносив ці і подібні їм заголовки, закривав очі на відверто непорядні вчинки Олега Володимировича (такі, наприклад, як відмова від послуг власних помічників Олексія Михайличенка, Андрія Баля та Юрія Роменського).

Іміджеві втрати зростали, а кількість титулів залишалося незмінним. Та й очки в скарбничку падали досить скромно… Саме при Блохіні піарники «Металіста» дозволили собі вколоти про «Динамо»: нам-де належить битися з міцним середняком… (Sport.bigmir.net, 13.09.2013). Хто посмів би сказати таке про флагман українського футболу ще три роки тому?

Усілякі спроби представників мас-медіа докопатися до суті проблем, що розривають команду, Блохін істерично припиняв.

«- Чому ваша команда не рухається вперед?
– Команда рухається вперед! Те, що ми програли, не означає, що ми не рухаємося вперед. Так вийшло сьогодні, що поробиш…
– Але це ж не тільки сьогодні так вийшло.
– А коли ще? – З «Генком» будинку, з «Зорею» … Мені що, всі поразки перераховувати?
– Ви хочете зняти Блохіна? Знімайте далі. До чого ви повертаєтесь? Провокуєте Блохіна? Давайте провокувати. Якщо хочете зняти, напишіть: «Знову команда не рухається». Адже ви бачите тільки погані моменти, а хороші не помічаєте… Якщо вам не подобається Блохін, напишіть про це. Я до цього вже звик. Ви мене не здивуєте. – Дві поразки від «Генка» … Може, футболісти не хочуть, щоб ви з ними працювали?
Без відповіді на це питання. Задайте його футболістам. Чого ж ви мені ставите?
– Що ви сказали своїм підопічним у роздягальні після гри? – Нічого. Сказав: «Допінг-контролю немає. Так що миємося, збираємося, готуємося до матчу з «Севастополем». Життя триває» (Fakty.ua, 29.11.2013). Даремні діалоги, подібні до цього, на прес-конференціях київського тренера, на жаль, не були рідкістю.

Тепер найкращий форвард в історії «Динамо» має претензії до свого колись рідному клубу, який підтримував його протягом усього цього непростого періоду, і репутацію якого він сам же і відправив у глибокий нокдаун. Тому відповідь на зовсім не просте питання – хто кому винен – ще доведеться почути від Палати вирішення спорів ФФУ.

НЕ ФУТБОЛЬНА ВІЙНА

Втім, про Блохіна зараз у ЗМІ практично не згадують. Журналісти все частіше заглядають вперед, і зокрема – в 2018 рік, коли XXI чемпіонат світу повинна буде прийняти Російська Федерація.

Нинішнє ставлення українців до північним сусідам адекватно тому беззаконню, який твориться в Криму і на сході нашої країни. Не дивно, що УЄФА без особливих коливань задовольнив прохання Федерації футболу України та Російського футбольного союзу наклав вето на перетин команд цих двох країн у турнірах під егідою УЄФА до подальших розпоряджень. Першим наслідком цього рішення стало розведення по різних парах дніпропетровського «Дніпра» і санкт-петербурзького «Зеніту» в кваліфікації Ліги чемпіонів (Uefa.com, 17.07).

Як зазначає російський «Спорт-Експрес», важливо, що УЄФА не вказує чітких часових рамок, як довго буде діяти рішення. «На даний момент, втім, очевидно, що як мінімум у найближчих відбіркових раундах і на груповому етапі Ліги чемпіонів і Ліги Європи УЄФА продовжить ізолювати один від одного російські і українські клуби. Тобто ЦСКА не зійдеться з «Шахтарем», а «Ростов» – наприклад, з «Чорноморцем» (Football.sport-express.ru, 18.07).

Солідарний з функціонерами УЄФА і екс-глава Контрольно-дисциплінарного комітету ФФУ Стефан Решко: «Абсолютно правильне рішення. Могли бути проблеми – масові заворушення, серйозні сутички між фанами. Не між футболістами. У командах половина гравців – легіонерів, їм байдужа ця тема. Більш ніж впевнений, російська преса не упустила б можливості загострити ситуацію, покусати Коломойського, попадися його клуб “Зеніту”. “Шахтар» або “Динамо» менше б щипали. А ось “Дніпро”… Проти Коломойського в Росії завели кримінальну справу, він веде проукраїнську політику, а тут приїжджає його команда…» (Sport.segodnya.ua, 18.07).

Той же Решко вважає, що якщо агресія Росії не зійде нанівець, цю країну можуть позбавити ЧС-2018. «Зрозуміло, що ФІФА буде непросто прийняти таке рішення, але в разі продовження ескалації, санкції до Росії можуть виникнути самі жорсткі», – підкреслює Решко (Football24.ua, 19.07).

До старту кваліфікації наступного мундіалю залишається два роки, проте наші журналісти вже зараз задаються питанням, чи варто української збірної заявлятися на цей турнір. Так, «Футбольний клуб» навіть запропонував поміркувати на цю тему відомих людей зі світу шоу-бізнесу. Думки розділилися:

«Я негативно ставлюся до того, коли змішують спорт і політику. Ну не повинно такого бути. Та й що зараз говорити про ЧС-2018, коли попереду стільки часу. Ми колись за чотири роки Гітлера розбили. Так що давайте вирішувати труднощі і проблеми по мірі їх надходження. А, взагалі, сподіваюся, що в найближчому часі здоровий глузд переможе. Станеться якесь якісне переосмислення всього, що сталося, і між Україною та Росією встановляться нормальні відносини. Ну не можна ж так розривати, по-живому різати…», – вважає телеведучий, продюсер та шоумен Сергій Сивохо.

А ось лідер гурту «Скрябін» Андрій Кузьменко налаштований більш рішуче: «Для мене зараз Росія – все одно, що Сомалі. Країна-терорист, президент-терорист і зомбовані люди, які його повністю підтримують. Слабо уявляю, як взагалі там може проходити чемпіонат світу. Так що – повний бойкот! Потрібно просто забути про цей турнір. Ну а як ще?! Вони ведуть з нами війну, розстрілюють наших людей, топлять нас в крові, а ми поїдемо туди грати у футбол, баскетбол або давати якісь концерти?!! Це буде повне цілковита неповага до самих себе» (Footclub.com.ua,19.07).

Між тим, поточні події змушують замислюватися про долю майбутнього чемпіонату не лише українців. Так, Джон ван ‘т Схип, спеціаліст, ще недавно входив в тренерський штаб збірної Нідерландів, також закликав бойкотувати ЧС-2018. «Звертаюся до Королівського футбольного союзу Нідерландів, уряду країни та ФІФА: бойкотуйте чемпіонат світу з футболу в Росії», – написав він у своєму Твіттері незабаром після катастрофи малайзійського авіалайнера на українсько-російському кордоні (Lenta.ru, 20.07).

Що ж, футбол, як відомо, являє собою не тільки об’єднуючу силу, але і дуже дієве, мирне зброю. Можливо, саме йому в даній ситуації і уготована найважливіша миротворча місія по швидкому знищенню полум’я конфлікту.

http://pressing.net.ua

Author: Іван Муженко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *