Вперше за багато років зі збірної України пов’язані тривоги не тільки з приводу ігрових і кадрових проблем, але і в контексті нормального функціонування команди.
Не знаю як у вас, а у мене створюється враження, що нашій національній команді доводиться добувати результат не завдяки, а всупереч. В тому числі, і всупереч «турботі» з боку Федерації футболу України.
Судіть самі. Про те, що ФФУ спільно з УПЛ могли підкласти величезну свиню збірної, не оптимізувавши календар чемпіонату країни напередодні важкої «спарки» у кваліфікації ЄВРО-2016, говорили всі. Честь і хвала Михайлу Фоменко і його хлопцям, які взяли шість очок у матчах проти Білорусі та Македонії. Але погодьтеся – обидва рази синьо-жовті були близькі до того, щоб втратити очки.
В Борисові українці дуже важко входили в гру, а в кінцівці вирвали перемогу, за великим рахунком, завдяки удачі і силі волі. У Львові наші завершували поєдинок з македонцями реально виснаженими і цілком могли податися в заключні хвилини.
Все добре, що добре закінчується. Тим не менш горі було близько, а компенсувати ще одну «незаплановану» втрату очок було б втричі складніше, враховуючи фантастичний старт словаків і клас іспанців, які своє все одно візьмуть.
Чесно кажучи, я здивований, що Михайло Фоменко після матчу у Львові не погладив проти шерсті колег з Будинку футболу, напакостивших головному тренеру. Наприклад, Мірча Луческу (як би до нього хто не ставився) в такій ситуації просто порвав би усіх за свою команду, і був би абсолютно прав.
Фоменко – трохи не такий. Він – порядний мужик, який не звик скаржитися на обставини і виносити сміття з хати. Очевидно, і поняття корпоративної етики для нього не чуже. Але все-таки дуже сподіваюся, що за зачиненими дверима він чітко дав зрозуміти: з національною збірною так не можна!
Напевно, можна змиритися зі багатьом – зниженням фінансування, погіршенням умов для тренувань і відновлення, меншими преміальними. Але є речі, які виходять за всі рамки.
Наприклад, наскільки я знаю, в цьому сезоні – можливо, вперше за останні 15 років – календар чемпіонату України запевнили без підпису головного тренера збірної (як, до речі, і молодіжної команди). Це тільки здається – формальність. Насправді ж – кричущий випадок. Якщо вже в таких речах не враховувати думку Фоменко, то, як казав його знаменитий попередник, ви мене вибачте…
А як останнім часом організовуються товариські матчі збірної (я вже не кажу в тому – з ким в основному грає наша команда)? Всі пам’ятають, як президент ФФУ Анатолій Коньков зовсім незрозумілої причини мало не зірвав спаринг з командою США. Неофіційно відомо, що заради економії коштів влітку скасували довго заплановане турне збірної по Південній Америці.
Ну і останній хіт. Кажуть, що не так давно ФФУ відмовила Михайлу Фоменко в організації товариського матчу після майбутнього 15 листопада поєдинку кваліфікації ЄВРО-2016 проти Люксембургу. Мотивація та ж – немає зайвих грошей. Та й взагалі, мовляв, навіщо в листопаді спаринг, якщо до наступного офіційного матчу буде ще чотири місяці…
І тільки після того, як наставник неодноразово обурився (де і коли йому перевіряти найближчий резерв, пробувати хлопців зразок Хомченовського, Болбата, Ордеця?), «УФІ» отримала від керівництва федерації завдання шукати варіанти і тепер (знову) в авральних умовах має гризти землю, щоб організувати прийнятний контрольний поєдинок.
Взагалі, чому у ФФУ не вистачає грошей навіть на національну збірну – тема для окремої розмови (нагадаю, що на кінець 2012 року нової адміністрації Будинку футболу дісталося понад 37 мільйонів доларів, а потім ще і додатковий бонус від УЄФА за «видатний ” ЄВРО-2012» в розмірі 6,5 мільйона євро). Напевно, навіть доречніше, якщо питання з цього приводу Конькову співтовариші будуть задавати не в ЗМІ, а в кабінетах певних структур. Але сьогодні ми про інше.
Про те, що це не якісь непорозуміння і нерозуміння, а вже склалася система. До національної збірної, схоже, поступово втрачає статус головної команди країни, проблеми тільки почали підбиратися, а на юнацьких і молодіжних збірних цей розгардіяш давно вже позначається.
Відомо, що ФФУ скоротила штаби (був звільнений ряд фізіотерапевтів, масажистів, наукових співробітників); є проблеми з виплатою преміальних; де раніше були чартери – зараз звичайні рейси; хороші готелі замінили на трохи гірше або просто погані. Наприклад, кілька зборів молодіжна команда Сергія Ковальця базувалася в столичній «Братиславі». Це, напевно, непогана готель, ось тільки без нормальних умов для тренувань (доводилося щодня по пробках добиратися до вільних полів) і відновлення. Говорите дрібниці? Дрібниць у футболі не буває.
А ще у ФФУ так захопилися «оптимізацією», що позбулися тих, хто міг швидко і чітко організувати будь збірної (молодіжної, юнацької, жіночої) контрольний матч або участь у міжнародному турнірі. Якщо не брешуть, дійшло до того, що тренерам доводилося самим цим займатися.
От уявіть – у федерації, яка два роки тому проводила фінал чемпіонату Європи, головного тренера «молодіжки» доводиться телефонувати з колегами з інших країн і домовлятися про «товарняках»…
Потім, до речі, декого з «неугодних» довелося повернути, але небезпечна тенденція очевидна. І якщо її не зупинити, навіть важко уявити, чим це може закінчитися для всієї структури збірних і як позначиться на результатах команд, в тому числі і на головній для нас усіх.
