Всього рік тому суперники налаштовувалися на «Металіст», як на одну з найсолідніших команд прем’єр-ліги. Побоювалися харківську команду і в Європі, пам’ятаючи про вдалих сезонах. Однак події нинішнього сезону жодним чином не налаштовують вболівальників жовто-синіх на оптимістичний лад.
А що думають з цього приводу українські фахівці? Відповісти на питання традиційної анкети кореспондент «СЕ» попросив представників різних регіонів країни – Анатолія Волобуєва, Івана Гецько та Йожефа Сабо.
– Ще рік тому з ім’ям «Металіста» нерозривно було пов’язане визначення «третя сила українського футболу». Кого таким ви назвали б нині?
Волобуєв: – Виходить, що «Дніпро». Протягом більшої частини осіннього відрізку всі троє лідерів йшли рівно, проте ближче до кінця першого кола дніпропетровці пригальмували. У чому криється причина? Думаю, Мирон Маркевич сам розбереться. «Дніпро» протягом двох сезонів скористався негараздами в «Металісті», який відійшов у тінь. Тепер в компанії з «Динамо» і «Шахтарем» дніпропетровська команда буде становити трійку лідерів українського футболу. «Металіст» же, як мені здається, найближчим часом не зможе повернути втрачені позиції – судячи з інтерв’ю Ігоря Рахаева, ставка робиться на молодь і наших вихованців. При цьому перед харків’янами стоїть завдання увійти в «зону УЄФА». Правда, я не знаю, як це можна буде зробити.
Гецко: – В цьому питанні не треба ходити далеко: місце «Металіста» нині зайняв «Дніпро» – це однозначно. Ситуація за останній рік у нашому футболі змінилася досить істотно. Харківський клуб, як відомо, за цей відрізок часу залишила велика група гравців. Ще раніше не залишився в «Металісті» і тренував його протягом майже дев’яти років Мирон Маркевич. Він з’явився в клубі з великими амбіціями і ставить перед собою високі цілі. Його попереднику іспанця Хуанде Рамосу це не вдалося – можливо, у Маркевича за сприяння президента «Дніпра» Ігоря Коломойського стати по-справжньому «третьою силою» вийде. Упевнений, що в найближчому майбутньому дніпропетровська команда складе конкуренцію «Динамо» і «Шахтарю».
Сабо: – Враховуючи той факт, що випав з провідної четвірки останніх восьми років «Металіст» здав позиції, таким є «Дніпро». Як мені здається, з-за наявних проблем харківська команда завершить сезон не в трійці, а в середині турнірної таблиці.
– У чому, на ваш погляд, криється причина, по якій в осінній частині сезону «Металіст» опинився за межами трійки?
Волобуєв: – Після зміни керівництва в клубі хоч і з’явилися амбітні люди, які мають великі фінансові можливості і плани, практика показала: у футболі це не головне. Протягом багатьох років у «Металісті» досить гармонійно, а головне ефективно функціонувала зв’язка Ярославський – Маркевич – Красніков. Робота цього тріумвірату приносила свої плоди, що дозволило сім разів виграти бронзу та один раз срібло. В Харкові була підібрана хороша команда, здатна боротися за чемпіонство. «Металіст» був укомплектований класними футболістами, його відрізняв свій фірмовий стиль. Але, на жаль, менше ніж за рік настільки самобутній колектив втратив велику кількість провідних виконавців.
Гецко: – Насамперед, це відставка Мирона Маркевича. Враховуючи, що досвідченого наступника на його місце не знайшли, в клубі на посаді головного тренера залишився працювати один з його помічників, який працював з ним протягом багатьох попередніх років – Ігор Рахаєв. Ясна річ, що він багато чому навчився у Мирона Богдановича, однак стверджувати, що його індивідуальні якості настільки високі, щоб управлятися з нею так само, як і попередник, я не став би. По-друге, позначився також масовий відхід і продаж провідних виконавців – таких як Девіч, Соса, Бланко, Гомез, Марлос, Азеведу. Безлад та хаос, що панували в харківському клубі, до всього цього і привели.
Сабо: – найголовніше полягає в тому, що команду залишили її провідні гравці. Нині у «Металіста» немає сильного складу, який був би здатний вирішувати серйозні завдання. Непогані українські хлопці в харківському клубі є, однак рівень їх майстерності все ж таки нижче, ніж у ретельно підібраних легіонерів. І справа не тільки в Мирона Маркевича, а в тому, що у «Металіста» не все складається найкращим чином з фінансами. Маркевич, поза всяким сумнівом, класний тренер. Однак на прикладі «Дніпра» ми бачимо, що якщо в його обоймі немає гравців топ-рівня, то він нічого не може зробити.
– Що потрібно для того, щоб харківський стадіон знову збирав повні трибуни?
Волобуєв: – Зрозуміло, демонструвати хорошу гру. Адже Народ не обдуриш – якщо команда добре грає, то на її матчах завжди буде по кілька десятків тисяч глядачів. Упевнений, навіть незважаючи на ситуацію в країні, стабільність, якість і видовищність у грі «Металіста» вабило б вболівальників на стадіон. В харківському клубі потрібно ще виконати багато роботи. Перш за все, побудувати відносини таким чином, щоб у них переважав людський фактор. Те, чому вчать з дитинства, і що вбирається з молоком матері. Щоб розраховувати на подальші успіхи, потрібно кров з носу зберегти нинішній склад – зокрема, таких ключових виконавців, як Шав’єр, Вільягра, Едмар, а також вдатися до посилення кадрового потенціалу.
Гецко: – Було приємно дивитися, як екс-президента клубу Олександра Ярославського з днем народження вітала вся команда, а Мирон Маркевич особисто навіть їздив до нього в Англію. Це говорить про те, що якщо ця людина повернеться в харківський клуб, то є ймовірність того, що все хороше в «Металісті» відновиться. Але поки нинішнє положення цієї команди пригнічує. Дуже шкода, що буквально за рік побудоване протягом восьми-дев’яти років зруйнувалося. Сьогодні я не бачу майбутнього у «Металіста».
Сабо: – О-О-О… По-перше, потрібні гроші, а по-друге, необхідні гравці такого ж високого рівня, які були в команді і раніше. Як я вже сказав вище, наші хлопці хороші, проте вони не можуть бути віднесені до категорії гравців топ-рівня. Це довели матчі нинішнього розіграшу Ліги Європи. Шкода, що українські футболісти «Металіста» не змогли проявити себе на такому солідному континентальному рівні.