Підопічні Віталія Кварцяного провели один з найкращих матчів у сезоні, залишивши гірників на третьому місці.
Після того, як «Шахтар» в 21-му турі зіграв внічию з «Динамо», Мірча Луческу визнав, що питання з золотом вирішене, і тепер стратегічне завдання його команди у чемпіонаті – утримати друге місце, на яке також претендує «Дніпро». А оскільки підопічні Мирона Маркевича свій матч 22-го туру виграли (3:0 – у «Чорноморця), то у донеччан в понеділок не залишалося право на помилку.
Їм неодмінно треба було перемагати в Луцьку «Волинь», але ж у суперника на цей матч теж були свої плани. І самі серйозні.
Команда Віталія Кварцяного дві останні гри на своєму полі програла – і, звичайно ж, була налаштована реабілітуватися перед уболівальниками. Ну і потім, в останній час футболісти «Волині» завжди виходять проти двох найтитулованіших команд країни з особливою мотивацією. Причому, часом відбирає у них очки.
Зокрема, восени 2013 року гірники виїхали з Луцька ні з чим, отримавши два голи від Редвана Мемешева. І в понеділок гравці «Волині» були явно налаштовані на те, щоб повторити той успіх.
Господарі не стали кидатися стрімголов вперед з метою приголомшити «Шахтар» в дебюті, поки той буде вкочується в гру. І не стали рвати жили в боротьбі за центр поля, чим і зовсім не було сенсу. «Волинь» почала матч дуже спокійно, зібрано і чітко, намагаючись перекрити всі підходи до своєї штрафної і не забуваючи вишукувати шанси для контратак.
Луческу напевно передбачав такий план суперника. Але треба визнати: перші півгодини пройшли за сценарієм Кварцяного. Принаймні, у гірників довго не виходило закрутити щось лихе біля воріт «Волині».
Так, був епізод на 13-й хвилині, коли Тейшейра вийшов на ударну позицію, не зумівши в результаті переграти Шуста (там ще Шабанов вчасно підметушився). Але цей небезпечний момент все ж став наслідком банальної обрізки Шуніча, а не заслугою групи атаки помаранчево-чорних. До того ж «Шахтар» незабаром відповів люб’язністю на люб’язність.
На 24-й хвилині Ісмаїлі грубо помилився в районі центрального кола і в Бабатунде з’явився шанс втекти один на один з Пятовим. Та тільки нігерієць зіграв невдало. І захисникам дозволив наздогнати себе, і удар завдав нескладний – прямо у воротаря метрів з 15-ти. Можна сказати, занапастив реальний футбольний буліт.
І ось тільки після цього моменту у «Шахтаря» стала виходити фірмова комбінаційна гра. Чим менше часу залишалося до перерви, тим сильніше «Волинь» тулилася до свого штрафного майданчика, ну і гольових моментів гірники створили достатньо, щоб піти на перерву з перевагою в рахунку.
Що завадило? Так, як завжди – проблеми з реалізацією. Зокрема, у Луїса Адріано, який запоров два чудові шанси – у першому випадку не зміг пробити Шуста з середньої дистанції, у другому – перекидаючи м’яч через воротаря, перекинув і ворота. Словом, бразилець зіграв у своєму стилі. І напевно змусив уболівальників «Шахтаря» згадати про Гладкому, чий переможний гол у кубковому матчі з «Дніпром», очевидно, ні в чому не переконав Мірчу Луческу.
А ось Кварцяний висновки робити вміє дуже швидко. Принаймні, початок другого тайму наштовхнуло на думку, що в роздягальні «Волині» була проведена серйозна робота. Можна тільки здогадуватися на яких тонах, але результат був очевидний.
Після перерви «Волинь» заграла значно агресивніше і мобільніше, ніж в останні 15 хвилин першого тайму. І контратаки її стали більш гострими.
Особливо активним був Кобахідзе, грешивший, правда, індивідуальними діями, але зате відзначився досить небезпечним ударом з-за меж штрафного. Ще запам’ятався дальній постріл Польового, який теж послав м’яч зовсім поряд з каркасом воріт. А після проходу Бікфалві по центру футболісти «Волині» наполегливо вимагали від арбітра пенальті, але Костянтин Труханов їхніх благань не послухав, і, напевно, мав рацію.
Загалом, можна сказати, перша половина тайму знову залишилася за господарями. Але от далі, коли сили стали залишати підопічних Кварцяного, на поле вже реально господарював «Шахтар».
Гру гірників у атаці помітно заміни освіжили. На 67-й хвилині Марлос почав першу після перерви стовідсотково гольову комбінацію, але Фред пробив у стійку, а Гладкий, добиваючи м’яч у ворота з кута воротарського майданчика, влучив у Польового. А через десять хвилин новий форвард знову втратив чудовий шанс, не зумівши замкнути навіс Дугласа Кости. В обох випадках позиції у Гладкого були забійні. Так що питання, яке хотілося поставити Луческу після першого тайму, автоматично знімається.
Ну а футболістам «Волині» – безумовно, респект. Витерпіли, витримали, проявили характер, та й майстерність теж. Особливо вразив Шуст, який зіграв один з найкращих матчів у кар’єрі. Більше того: в кінцівці господарі мало не нокаутували «Шахтар» вийшов на заміну Мемешев організував швидку контратаку, але у Бабатунде із завершальним ударом не склалося. Цього разу він не влучив у ціль. Треба думати, партнери його пробачать. Тоді як у гравців «Шахтаря» до своїх форвардам претензії напевно є.
Ну і головний підсумок матчу: задовольнившись лише нічиєї, «Шахтар» не зумів повернутися на друге місце, яке за підсумками 22-го туру окупував «Дніпро». Схоже, боротьба за другу путівку в Лігу чемпіонів озлобляється до межі.
ВОЛИНЬ – ШАХТАР 0:0
Волинь: Шуст, Жунич, Парцванія (Гуменюк, 54), Польовий (Шиш, 73), Політило, Шабанов, Бабатунде, Шарпар, Матей (Мемешев, 85), Бікфалві, Кобахідзе.
Шахтар: Пятов, Ракицький, Кривцов, Срна, Ісмаїлі (Дентіньо, 78), Степаненко, Дуглас Коста, Тайсон (Марлос, 58), Тейшейра, Фред, Луїс Адріано (Гладкий, 61).
Попередження: Кобахидза (55), Шарпар (61), Шуст (77), Матей (84), Гуменюк (88), Бабатунде (89) – Степаненко (17), Кривцов (52), Фред (89), Дентіньо (90+1).
