Довгоочікуваний, без найменших перебільшень, проект закону України «Про запобігання впливу на результати офіційних спортивних змагань корупційних правопорушень», поданий в Раду Андрієм Павелком і Андрієм Кожем’якіним, опублікований, вичитаний колегами (по ЗМІ!) і зустрів, в основному, позитивні відгуки.
Це відрадно, тим більше закон для нас новий, безперечно важливий і потенційно (Україна ж!) дуже і дуже робітник. Більш того, єдиним махом хоча б у цій галузі виводить нас вперед більшій частині планети – не так вже й багато навіть освічених держав має подібні інструменти для боротьби зі спортивної корупцією.
Добру справу – не корупція, звичайно, а боротьба з нею. Але, зрозуміло, є можливість зробити ще краще.
Ознайомитися з проектом Закону та пропозиціями щодо змін в інші Закони можна тут: bit.lv/1CTzJEE
«Тіло» Закону це Р2, також неодмінно ознайомтеся з ТР, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення» і той самий КК, кримінальний кодекс, про який складено стільки пісень.
Давайте розбиратися разом. Зрештою, ніхто не говорить, що закони не приймають поправок. Як на мене, якщо що-то приймають без бурхливого обговорення і коректив, то це означає тільки одне: всім по фігу і закон спочатку мертвонароджений. Тут явно не той випадок, і тому ЗМІ активно включилися, за що велике спасибі. Висловлюю свою думку.
Власне, зауваження зводяться до риторичного питання «А точно буде працювати?» (гарантії самі знаєте хто видає) і одному з пунктів, навіть не статей пропонованого Закону. Я весь час у застосуванні до футболу, ви вже зрозумійте правильно. Тут не тільки журналістський обов’язок кличе або уболівальників пристрасть, але й участь в Комітеті з етики та чесної гри ФФУ. Зрештою, кому, як не нам мріяти про якнайшвидшому прийнятті Закону та отриманні зубодробительного підстави як для наступу на всю погань в нашому футболі, так і для залучення нових сил.
НЕ ЄДИНИМ МАТЧЕМ
На що саме учасники змагань не мають права робити ставки на матчі тільки своєї команди або ж усіх учасників турніру? Я особисто вважаю, що все досить прозоро – поки береш участь, прошу не ставити ні на себе, ні на суперників! Взагалі від слова «зовсім».
Вирушаємо в статтю 8, пункт 4.
«Спортсменам, особам допоміжного спортивного персоналу, які беруть участь у спортивному змаганні, посадовим особам у сфері спорту забороняється розміщати ставки на спорт щодо результатів офіційного спортивного змагання, в якому вони (їх команда) беруть участь».
Тепер наш шлях пролягає в преамбулу Закону. Вивчаємо термінологію. «Офіційне спортивне змагання – спортивне змагання, передбачене «Єдиним календарним планом фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів України», що проводитися уповноваженим організатором спортивних змагань з метою визначення переможців згідно з правилами спортивних змагань для відповідного виду спорту, визнаного в Україні, та положенням (регламенту) про дані змагання».
Все, ніяких застережень щодо «твоя команда», «інша команда». Мова ПРО все ТУРНІРІ В ЦІЛОМУ – офіційному спортивному змаганні або змаганні, якщо завгодно – і всіх, так чи інакше до нього причетних. Матч – не більш ніж випадковість. Особа з умовного «Олімпіка» не має права ставити на матч умовної «Говерли» і умовного «Металіста».
Тонкість 1. Вважається команда, яка вилетіла з Кубка, раніше його учасником? Я б це уточнив на всяк випадок, від себе ж скажу – вважається. Якщо ти учасник, якщо вписаний в заявку, то на весь сезон, незалежно від «глибини просування». Ну або поки тебе не отзаявили.
Тонкість 2. Чи має право особа з Прем’єр-ліги ставити на матчі першої-другої ліг і навпаки? Може він «заряджати» на ігри молодіжних команд, ДЮФЛУ, футзал? Повернемося до цього питання трохи нижче. Диявол, як завжди, криється в деталях. І диявол біса цей багатоликий.
НУ ЩО, ЗА ЄДИНОЮ?
Найбільше мене вразила ось яка штука, формально любить бувати поза рамками Закону. Ступив трохи далі і ознайомився з згадуваним у Законі документом. Так-так, тим самим «Єдиним календарним планом фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України». На 2015 рік, зрозуміло, наступний затвердять в грудні.
Ось посилання на сайт міністерства молоді та спорту України (ММСУ), тобто першоджерело: dsmsu.gov.ua/index/ua/material/16557
Саме цей документ від ММСУ, по ідеї, розповідає нам, на кого гравцям, тренерам, масажистам і президентам можна ставити, а кого – не смійте.
Беремо розділ літніх олімпійських видів спорту, зрозуміло, що футбол. Крокуємо по заходам і турнірів… Ба, та тут же згадується тільки Прем’єр-ліга – першої та другої ліг наче й не існує! Ще й спеціально роз’яснюється в дужках до чемпіонату України – прем’єр-ліга, з маленької літери. Таким чином, мешканці інших ліг вільні творити що завгодно. Не існує для них документа – немає і попиту. «Немає у вас методів проти Кості Саприкіна».
Більш того, в «Єдиному плані.» не згадується і Кубок України-2015/16 серед чоловічих команд! Ось так: жіночий є по повній програмі, чоловічий Кубок сезону-2014/15 розписаний на півфінал і фінал (а чвертьфіналу?), наступний – не згадується. В те, що якісь диверсанти спотворили Ехсеl-таблицю на офіційному сайті, не дуже віриться.
А взагалі, що значить «бере участь»? Повторюся: гравець з УПЛ бере участь в першій лізі, в чемпіонаті України в усій його красі і повноті? В сенсі, чи має цей гравець право «заряджати» на матчі, так би мовити, сусіднього дивізіону?! І навпаки? Вважаю – ні, але знову-таки потрібне уточнення. Наприклад, вписати в «Єдиний план.» чемпіонат України як загальне змагання для всіх професійних клубів. Без всяких посилань на УПЛ.
Немає в «Єдиному плані.» турнірів U-21 та U-19, корумпованих, не надто ризикну припустити, нітрохи не менше. Формально вони відносяться до Прем’єр-лізі, але, підозрюю, досвідчений адвокат цю прив’язку розірве. Папір, як відомо, має бути – як класик заповідав: остаточна, фактична, справжня. Броня!!!
Далі. Матчі збірних від U-17 до першої присутні, але на суперників, схоже, ставити можна – тому що турніри не називаються.
Зовсім не згадується про участь наших клубів в єврокубках – а там можна гратися? Можливо, подібні речі досить регулюються міжнародними нормами і нам варто обмежитися Україною, але достеменно не знаю.
Більш того, як сумно відомо, чималі ставки робляться і на клубні товариські матчі, які в цей документ ММСУ навряд чи можна хоч в якомусь вигляді визначити.
Право, не знаю – котируються чи десь аматори і якщо так, то де. Як мінімум на перспективу потрібно вписувати і їх.
Знову ж таки з жіночого футболу (він є в «Плані.») необхідно уточнити – які змагання у всій їх повноті. Повірте, на ньому грають не гірше, ніж на баяні! Коротше, давайте думати, пропонувати, важливо встигнути.
Висновок. «Єдиний план.» потребує серйозного і зваженому уточнення, раз вже йому надається таке значення. І поки його не перетрясуть і не затвердять, Закон буде працювати далеко не в усіх сферах як мінімум футбольного життя. Чи зможе ФФУ вибудувати взаємодію з ММСУ так, щоб усунути лакуни в його документах? В принципі, нічого неможливого в цьому немає, тим більше міністерство само має бути всіляко зацікавлена в ефективності Закону. Підкреслюю – повинно бути, а як на ділі – не впевнений. Сподіваюся, вони хоча б читали проект Закону.
Випадання першої та другої ліг взагалі можна пояснити тільки ляпом якогось клерка – Професійна футбольна ліга регулярно отримує «план і плану» і надсилає свої зауваження, але де і коли вони пропали, ця таємниця велика є.
Висновок з виведення. Як варіант, вважаю, що волею і стараннями ФФУ і шановних народних депутатів, тим більше, що Андрій Павелко самі знаєте яку посаду займає, доцільно виписати футбольні змагання, заборонені до гри на ставках їх учасникам, ОКРЕМИМ ДОКУМЕНТОМ. Після чого внести цей Перелік в преамбулу Закону. Хоча б з огляду безпрецедентної популярності і важливість футболу для спорту України.
Чи хочуть цього представники інших видів спорту, стоїть ця проблема у них гостро і хоч як-небудь? Не знаю. По ідеї – варто.
РУБАЙТЕ ЗВ’ЯЗКУ!
Окрема пісня – як боротися з тими спортсменами, посадовими особами і т. д., хто використовує підставних осіб, Брата, свата, кума, сусіда дядю Петю, секретаря або водія. Вважаю, слід виписати якусь перешкоду для передачі інформації такого роду. Скажете, цього не розкрити? Не погоджуся – ставки в режимі он-лайн вимагають оперативної інформації, стало бути, передаються за цілком доступними каналами, тобто з мобільного зв’язку, а вона розкривається. Інакше стаття 8, пункт 4 провисає у повітрі, обмежуючи лише тих не надто розумних персонажів, що самі ставлять і зі свого телефону.
Наприклад, записати 8.4 таким чином: «забороняється розміщати та сприяти розміщенню ставок на спорт.» Жорстко? Ну так для того і писано. Не вирахувати? Та ну. Ті, хто помилився, а таке трапляється частенько, неодмінно побіжать здавати «благодійника» і потраплять під сприятливу дію Закону, де «програма захисту свідків» передбачена.
Звичайно, загальне пробудження совісті, отака реморализация вирішила б проблему краще будь-якого Закону, але відділ фантастики у нас. На якому поверсі, я забув?
Навздогін маленька ремарка. Суто стилістично я б назвав закон дещо інакше. Переставив би словосполучення таким чином: «Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань. Інакше незрозуміло, хто на кому стояв. Я ж редактор. А українська мова ніякі закутки юриспруденції не повинні скасовувати.
369 ЦЕ НЕ ПОЗА!!!
…Відкрию кодекс на будь-якій сторінці І не можу – читаю до кінця.
Ст. Висоцький, «УК»
На жаль, сторінка не будь і мова не про блатної лірики.
Головна собака, тобто неприємність, зводить дієвість Закону до нескінченно малою величиною, зарита зовсім не там, де її шукають. Ходімо в ТР, адміністративний і кримінальний кодекси. Аксіома, щось на рівні здорового глузду і побутового розуміння: щоб відловлювати організаторів договорняків, потрібні оперативно-розшукові заходи. Найперша з них – прослуховування мобільних телефонів і просто прослушка у всіх видах. Так от: щоб отримати дозвіл на таку справу, треба, щоб підозрюваному світило не менше п’яти років відсидки, підкреслюю, до п’яти! Інакше в МВС просто розведуть руками – хлопці, ми за такої дрібниці не працюємо… І ніхто нічого не зможе встановити, розслідування постане в мертвій точці.
Дивимося пропоновану статтю УК369-3. Частина 2, за договорнякам серед неповнолітніх – порядок, від двох до п’яти. Частина 3, за ставками – аналогічно. Але в частині 1, власне про організацію договірних матчів, тих самих fixed result – від одного до трьох!!! І це, на мій погляд, обрушує всю піраміду розшуку, спалюючи її в небажанні МВС заводити собі зайвий головний біль. Небажання, прикритому папером.
Висновок. Необхідно змінити строки позбавлення волі, передбачені статтею КК 369-3 частина 1, на «від двох до п’яти років», не менше! Ви зрозуміли – цікавить верхня межа. У частині 2 і 3 – відповідно підвищити, на скільки – не суть важливо. «Це значить – пара років».
Зрештою, КК Італії за злочинами такого роду передбачає позбавлення волі строком до 10 років. Ось вже поліцейську державу, чи не так? Але – Європа.
