Гірники знову виявилися сильнішими динамівців, остаточно знявши питання про те, кому дістанеться чемпіонський титул. Перемогу «Шахтарю» на НСК «Олімпійський» забезпечили гол Феррейри, прагматизм Паулу Фонсеки і на рідкість надійна гра в обороні.
Матчі цих двох команд мають особливий підтекст і викликають підвищений інтерес незалежно від їхнього турнірного становища. От і цього разу. Незважаючи на 11-очковий відрив «Шахтаря» від «Динамо», поєдинок на НСК «Олімпійський» викликав серйозний ажіотаж. І, мабуть, багато в чому «винуватцями» того стали кияни.
Вони провели нестабільну осінь. Не кращим чином і почали весняну частину сезону, програвши «Зірці». Однак у квітні підопічні Сергія Реброва різко змінилися, чому посприяв перехід на схему 3-4-3.
У «Динамо» з’явилася легкість в атаці, надійніше стала виглядати оборонна лінія, зросли колективні швидкості. Словом, у грі команди стали проглядатися нові фарби. І після трьох переконливих перемог в чемпіонаті (із загальним рахунком 9:1), природну актуальності набуло питання: наскільки продуктивною схема гри в три захисника виявиться, коли «Динамо» схлестнется зі своїм головним конкурентом – «Шахтарем»?
Припущень і прогнозів перед центральним матчем 26-го туру вистачало. Але відповідь на головне питання дня могла дати тільки гра, перші хвилини якої, безсумнівно, надихнули вболівальників столичного клубу.
Київ почав досить впевнено. Провели непогану атаку лівим флангом. А на четвертій хвилині навіть забили гол, однак арбітр Костянтин Труханов взяття воріт не зарахував, высмотрев фол у Андрія Ярмоленка, який завдав ефектний удар боковими ножицями з центру штрафного майданчика.
Але далі гра пішла під диктовку гірників. Точніше так – гості перевели гру на динамівську половину поля. І хоча по-справжньому небезпечних моментів створити їм не вдалося, на 12-й хвилині «Шахтар» повів у рахунку.
Гол став наслідком недоробки гравців оборони столичної команди. Пантіч занадто пасивно зіграв проти Марлоса, давши тому зробити прицільний навіс в район дальньої штанги, а Кадар і Антунеш не зуміли перешкодити Феррейрі, який завдав точний удар головою з лінії воротарського майданчика.
Такий поворот подій явно надав впевненості гостям і остаточно збив кураж у господарів. «Шахтар» остаточно налагодив контроль над м’ячем, обравши вичікувальну позицію. Тим самим знову підтвердивши: Паулу Фонсека – дуже прагматичний тренер, який інколи не проти розписати шахову партію.
Можна навіть сказати, що гірники частково присушили гру. Вони особливо не рвалися вперед і дуже надійно діяли на своїй половині поля – гранично щільно, тактично і позиційно грамотно, зі своєчасною підстраховкою. Кучер і Ракицький солідно виглядали в відборі, уникаючи непотрібних фолів, і чітко витримували лінію. Срна і Ісмаїлі надійно закрили фланги, вкрай рідко, як для них, здійснюючи вилазки до чужого штрафного. Степаненко самовіддано випалював опорну зону. Своєчасно повертався назад Коваленко, виграв кілька підбирань після київських навісів…
Динамівцям категорично не вистачало агресивності у відборі, і креативу попереду. Гармаш і Ярмоленко виявилися пов’язані по руках і ногах, малопомітний був Сидорчук, а Бесєдін сидів на голодному пайку.
По суті всі динамівські спроби підібратися до воріт П’ятова зводилися до неточних передач і офсайдів. У підсумку за весь перший тайм кияни завдали всього пару ударів по воротах (неточних) і створили один напівмомент – це коли Морозюк зробив підступну різану передачу зі стандарту, спричинивши паніку в штрафному гірників, але не більше того.
Природно, такий хід поєдинку не міг влаштовувати Реброва. Але достукатися (докричатися) до підопічних під час гри йому не вдалося, тому довелося чекати перерви.
Другий тайм, як і слід було очікувати, почався з затяжних атак киян, які заробили два кутових поспіль. А ось першими небезпечний момент створили гості. На 51-й хвилині Бернард легко обіграв на своєму фланзі Морозюка і прострілив вздовж воріт на висоті пояса – вкрай невдало в цьому епізоді зіграв Коваль, який не зумів спрацювати на перехоплення, але, на щастя господарів, замкнути цю передачу було нікому.
Цей епізод засвідчив: перехопити ініціативу динамівцям буде дуже непросто. У підсумку вони занервували, що вилилося в абсолютно необов’язкові жовті картки. А на 61-й хвилині гірники ледь не подвоїли рахунок – після грубої обрізки Сидорчука у оранжево-чорних вийшов стрімкий випад, однак удар Тайсона з району півкола виявився неточним.
Як наслідок – подвійна заміна від Реброва, який у середині другого тайму кинув у бій Циганкова і Риболовлю, знявши з гри мали в пасиві по жовтої картки Гармаша і Сидорчука. Такий хід напрошувався, однак не спрацював. Хіба що м’ячем кияни стали володіти більше, ніж в першому таймі. Так перший удар в площину воріт завдали. Це Пантіч на 78-й хвилині щільно приклався до м’яча метрів з 18-ти після класної передачі Ярмоленка, проте Пятов без проблем накрив м’яч.
Загалом, «Шахтар» продовжував контролювати гру, впевнено стримуючи наскоки киявлян і дуже обережно вибігаючи в атаку. Напевно, слід було очікувати, що в кінцівці Ребров перейде на гру в два форварди. Однак виходу Яремчука в допомогу Бесєдіну глядачі не дочекалися, оскільки тренеру киян довелося міняти Пантича, отримав удар в ніс від Срни.
Ну і з фінальним штурмом у Києва, по суті, не склалося. Господарі намагалися тиснути, можна сказати – пішли ва-банк, але гірники стояли стіною, і в результаті зберегли переможний для себе рахунок, остаточно знявши всі питання про те, кому дістанеться чемпіонський титул.
ДИНАМО – ШАХТАР – 0:1
Гол: Феррейра (12).
Динамо: Коваль, Морозюк, Антунеш, Виду, Пантіч (Очігава, 82), Кадар, Ярмоленко, Гармаш (Циганков, 65), Сидорчук (Рибалка, 65), Шепелєв, Бесєдін.
Шахтар: Пятов, Ракицький, А. Кучер, Ізмаїл, Срна, Степаненко, Марлос, Тайсон (Дентіньо, 89), Коваленко (Малишев, 79), Бернард, Феррейра (Кривцов, 90+2).
Попередження: Морозюк (49), Сидорчук (54), Гармаш (56) – Марлос (73).
