Сьомий тур завершив перше коло і тим самим визначив команди-претенденти на ті, чи інші позиції за підсумками першого етапу чемпіонату України – на другому етапі, нагадаємо, очки не враховуються. На даний момент з великим відривом лідирує южненський «Хімік», який здобув три перемоги в чотирьох матчах з минулорічними призерами, які і зараз є найближчими переслідувачами, та тринадцять з 14-х взагалі. «Волинь» та «Сєвєродончанка» поки що грають з перепадами, втративши очки з командами, які не заявляли про свої медальні амбіції.
Командами-відкриттями цього чемпіонату вже можна назвати «Орбіту» та «Галичанку». Запорізька команда тільки-но повернулася із вищої ліги, але місцями демонструє дуже змістовну гру, відібравши очки і у «Волині», і «Сєвєродончанки». Ігор Філіштинський, маючи під рукою в більшості своїй молодих волейболісток в короткий строк поставив команду гру, що і позначилося на турнірних результатах. Схожа картина, і в «Галичанці», яку очолює Андрій Романович. В цій команді з чемпіонського складу-2010 залишилася лише Галина Щур, а Вікторія Дельрос у свої дев’ятнадцять є вже старожилом колективу. Тим не менш цю молоду команду цілком можна записати в головні претенденти на приз «Гроза авторитетів»: тернопільські волейболістки здобули дві перемоги над командами-призерами чемпіонату-2012, взяли верх над «Орбітою», від якої зараз відстають всього на три очки. Тож викреслювати «Галичанку» з боротьби за першу четвірку зарано. Втім, як і «Керкінітіду», яка на фініші кола перемогла «Сєвєродончанку». Тож володар четвертої путівки у другий етап, судячи з всього, визначиться саме в особистих зустрічах між командами другої трійки за підсумками першого кола. Далі стислий огляд матчів останнього тура першого кола та коментарі наставників.
«Орбіта-ЗТМК-ЗНУ» – «Хімік» – 0:3, 0:3
В матчах, які подавалися в нашому прев’ю, як протистояння Ігоря Філіштинського та Сергія Голотова, нажаль для запорізьких волейболісток та їх прихильників не вийшло. Досвід та рівень майстерності чемпіонок України дався взнаки. Щоправда, «Орбіта» на деяких відрізках демонструвала свій потенціал, зокрема у грі у такому складному елементі як блок. В другій партії першого дня, і в двох з трьох партій наступного матчу волейболістки «Хіміку» це відчули.
Ігор ФІЛІШТИНСЬКИЙ, головний тренер ВК «Орбіта-ЗТМК-ЗНУ»:
– Ми не відчували особливих ілюзій щодо минулих матчів, і не тому, що прибіднятися, або кокетували. За кількісним складом досвідчених людей, які вміють поводитися з м’ячем, при строгій підготовці, а така, судячи з усього, у суперника була, шансів у нас було мало.
Якщо говорити про саму суть гри, то на кожне єдиноборство у «Хіміка» знаходилися контраргументи, і я можу тільки привітати колегу з тим, що він тримає команду в гарному стані. Дай Бог вашій команді вигравати далі в єврокубкових матчах.
Що стосується «Орбіти», я пробував різні моменти – виходила одна зв’язка, інша, одне поєднання нападаючих, інше. Цілеспрямовано ми не готувалися до цих матчів, може, я повторююсь, але факт є факт. Лише епізодами ми надавали серйозний опір. Зрозуміло, що після деяких вдалих ігор, у багатьох завищені очікування до «Орбіті», але треба віддавати собі звіт, що його Величність сукупні досвід і майстерність у нашого сьогоднішнього суперника на порядок вище. І психологічна стійкість теж. Навіть, коли «Хімік» програвав по ходу, все одно знаходилися ресурси – і кадрові, і ігрові, щоб повернути собі лідерство в матчі.
У суперника люди добротно володіють м’ячем, добре налагоджена взаємодія зі сполучною. Звичайно, якісь шорсткості є, але я б не став оцінювати гравців, не бачачи статистики. Чисто візуально – помиляються, як і всі. Звичайно, багато що вирішують гравці основного складу, такі досвідчені люди, як Ірина Трушкіна, Ольга Савенчук, Надія Кодола, в меншій мірі Олена Новгородченко. Як гравець подобається Дар’я Степановська. Невисокий гравець, але має велике значення для команди, «золотник» для неї, на мій погляд. Виразно видно ресурс, який є по заміні: і Захожа, і Шелухіна, напевно і Кальченко, яка не грала. Що стосується «Орбіти», будемо сподіватися, що ми на шляху до своєї кращої гри. Хотілося б, щоб керівники клубу та громадськість, правильно сприймали виступ команди. Зазначу, що дуже підводить, що стан здоров’я у деяких гравців залишає бажати кращого.
– У «Орбіти» були шанси на перемогу в деяких партіях. Могли взяти хоча б одну з них?
– У другій партії найпростішу помилку допустила Катерина Росік, що багато чого визначило. Мені лякає в цього гравця ступінь відповідальності за те що. Вона улюблена багатьма – і вчорашніми, і сьогоднішніми – людьми, що оточували і оточують команду. І це певною мірою знижує у неї рівень відповідальності за скоєне. Треба було просто довести м’яч і дограти його, а вона просто помилилася, і це помилка була ключовою. Повторюся, сукупність досвіду у «Хіміка» вище, і це відбилося на результаті. Майстерність адже і кується в таких іграх. Хоча і перемоги, скажімо, над командами Вінниці та Рівного далися нелегко і дай Бог, щоб ми на своєму майданчику їх обіграли. Не слід забувати, що команда в минулому сезоні виступала у вищій лізі.
Лякає інша тенденція. У «Хіміка» високорослі гравці, а в нас 1,78 з каблуками. Висновки робіть самі. Антропометрія грає свою важливу роль: амплітуда атаки, амплітуда блоку – це все значимо у волейболі.
– «Орбіта» займає зараз четверте місце. Команду націлюють на боротьбу за медалі?
– Думаю, що медалі – це завищені очікування. Сильно добре – теж погано. Все повинно бути планомірно. Наприклад, «Хімік» в першому своєму сезоні в Суперлізі посів п’яте місце, і тільки на наступний рік замахнувся на медалі. Повинна бути планомірність у всьому. Не кажу, що команду потрібно облагодіяти, дай Бог здоров’я і терпіння меценатам і спонсорам, які зараз є у команди. Тут завжди були традиції, закладені ще Володимиром Микитовичем Бузаєвим. Тому хочеться, щоб команда жила…
Ми повинні максимум зайняти четверте місце. Це об’єктивно. Бо є ще й «Галичанка», є «Керкінітіда» з амбіціями. Відзначу, що кадрово тернопільська команда не слабша «Хіміка», але треба дочекатися, щоб вона набрала сік. Образно кажучи, у багатьох тренерів слинки течуть, коли вони бачать такий матеріал, як в «Галичанці». Там гравців по 1,78 в каблуках, як у нас, немає.
Сергій ГОЛОТОВ, головний тренер ВК «Хімік»:
– Сергій Іванович, наскільки ви задоволені грою команди?
– Задоволений результатом. Ми багато експериментували, награвали різні схеми. Одні приносили успіх, інші – ні, тому й гра вийшла сумбурною: то великий відрив в одну сторону, то в іншу. Радий, що програючи шість очок в одній з партій, ми наздоганяли і відривалися від суперника, проявляючи бійцівський дух. Випробували всі заміни, що я планував на цей тур.
– Розставимо деякі акценти. У другій партії першого матчу стався невеликий провал, та й в другому матчі суперник мав чималу перевагу в окремих партіях …
– Легко виграні партії мене завжди лякають. Сьогодні після першої партії (25:12. – прес-служба) я відразу сказав дівчатам, що наступна партія буде важче. Вчора теж саме. Розслабляються. Може, з недостатньою повагою поставилися до суперника, а цього не варто було робити. Тому і така знервована гра була вчора. Сьогодні ситуація повторилася. Тим не менш, результат є результат.
– Як Ви вважаєте, чи зможе «Орбіта» поборотися за медалі?
(задумався) – Не знаю. У числі основних претендентів на медалі бачу «Хімік», «Волинь» та «Сєвєродончанку». Те, що «Орбіта» буде в четвірці – це однозначно. А що вийде там – питання підготовки та докомплектації (ВК «Хімік»).
«Керкінітіда» – «Сєвєродончанка» – 3:1, 0:3
Кримська команда нарешті перервала серію шести поспіль поразок поспіль, яка змінила переможну серію на старті. Суперники нещодавно зустрічалися в півфіналі Кубку України, де сєвєродонецькі волейболістки здобули досить легку вікторію. Можливо це дещо позначилося на настрої підопічних Дмитра Юрченка. Про характер першої зустріч краще за все говорить рахунок перших трьох партій – 28:26, 25:23, 24:26. В четвертому сеті перемога прийшла до підопічних Леоніда Хричова в менш запеклій боротьбі.
У другому матчі «Сєвєродончанка» зробила відповідні висновки та реваншувалася з переконливим рахунком в кожній з партій – 25:12, 25:19, 25:18.
Леонід ХРИЧОВ, головний тренер «Керкінітіди»:
– «Сєвєродончанка» перевершує «Керкінітіду» за комплектацією, тож ми могли перемогти суперника за рахунок тактичного різноманіття. В перший день завдяки більш змістовній грі, високому настрою нам вдалося це зробити. Волейболістки виконали тренерську установку. Дещо можливо несподівано впоралася із прийомом наша молода ліберо, тому нам вдалося налагодити атакуючі дії. Траплялося, що волейболістки «Сєвєродончанки» не могли розібратися, звідкіля ми атакуватимемо. В цілому ми виглядали сильнішими за суперника, а програна третя партія це, вважаю, випадковість, викликана серію тактичних помилок зв’язуючої в кінцівці.
– Перші партії «Керкінітіда» виграла на більше-менше – 25:23, 26:24. За рахунок чого, як ви вважаєте?
– За рахунок того, що ми не звели кінцівки до простої гри, а продовжували демонструвати ту гру, за яку люблять та поважають нашу команду – швидку та ризиковану.
– В другій партії ситуація на майданчику змінилася?
– Так, далися взнаки проблеми зі здоров’ям у низки гравців. Відзначу, що і перша, і друга зв’язуючи були хворі – у Ольги Олійник температура сягнула до 38,5 градусів, і лише незадовго до матчу ії збили, та волейболістка вийшла на майданчик. Але у підсумку вона не впоралася з грою. Катерина Трепаліна грала хворою і в перший день, але вона віддалася без залишку, показавши при цьому фантастичний відсоток атак першим темпом. На другий день ії вже не вистачило. Справа в тому, що в нашому залі дуже прохолодно, і це позначається на здоров’ї гравців команди.
Взагалі, в цій грі вже суперник здобув закономірну перемогу – ніяких питань тут немає. У складі «Сєвєродончанки» відзначив би Марину Дегтярьову, яка зіграла надійно та уникла, як на мене, видимих тактичних помилок.
Дмитро ЮРЧЕНКО, головний тренер ВК «Сєвєродончанка»:
– Дмитро Олександровичу, які причини поразки в першому матчі?
– По-перше, ми не впоралися на блоці з першими темпами суперника. Також не дуже вдало діяли на прийомі та в нападі. Крім того, хочу відзначити дуже серйозний настрой та добру гру кримських волейболісток. Зломити їх прагнення до перемоги ми не зуміли.
– Можливо якось відбилася на настрої волейболісток «Сєвєродончанки» досить легка перемога в кубковому півфіналі?
– Гадаю, що є в цій тезі є певна доля правди. Дівчатка, мабуть, недооцінили суперника, адже кубкова гра дійсно склалася досить легко для нас. Напередодні я говорив підопічним, щоб вони забули про цей матч, що «Керкінітіда» грає дуже довго, але сталося як сталося.
– В другий день з настроєм все було добре?
– Так. Ми зробили відповідні висновки з першого матчу, та по кісточках розібрали гру суперника взагалі, та кожного гравця окремо. Волейболістки, на відміну без першого дня, впоралися на блоці з першими темпами суперниць, а також вдало діяли в захисті, як втім і «Керкінітіда». Ми подали більш складну подачу та змогли реалізувати свої доігровки. Це й стало запорукою перемогою.
– Багато зараз говориться про те, що ви змінили тактичну схему «Сєвєродончанки», по які вона грала останніми роками…
– Пробуємо, шукаємо варіанти, ніщо не стоїть на місці, і нам необхідно рухатися вперед. Дійсно ми зараз граємо двома першими темпами, адже нашій зв’язуючій Марині Дегтярьовій комфортніше грати в «двійці», ніж коли вона «розривається», бігає-пасує по всьому майданчику. Це дуже важко фізично, і вона може не витримати кінцівку чемпіонату, якщо ми продовжуватимемо грати за попередньою схемою.
Звісно, гравці не все відразу розуміють в новій для себе схемі, приходиться роз’ясняти, хто і де страхує та хто куди біжить. Тож йде нормальний робочий процес.
«Галичанка-ТНЕУ» – «Регіна-МЕГУ-ОШВСМ» – 3:1, 3:0
Двобій команд-географічних сусідів був цікавим поверненням до тренерської діяльності в якості керманича «Регіни» відомого одеського спеціаліста Валерія Пархоменка, який раніше вже очолював цю команду, а останнім часом працював в Одесі в медучилищі та в ДЮСШ.
Незважаючи на те, що обидві команди мають у своєму активі молодь, у перемогу саме «Галичанки» вірилося більше, – розповідає сайт «Спорт Тернопільщини». Проте вже у першому сеті гри стало зрозуміло, що легко підопічним Андрія Романовича сьогодні не буде. «Регіна» здорово стримувала всі атаки тернополянок і користувалася невпевненими діями господарок. Діло дойшло до тай-брейку у якому сильнішими все ж виявилися молоді галичанки — (25:27).
Але у другому сеті ініціативу повністю захопили рівненські волейболістки, які доволі впевнено відсвяткували перемогу (15:25) та зрівняли рахунок по партіях. Переламною стала третя партія, яку у важкій боротьбі вирвали тернополянки (25:22). Повіривши у свої сили, Галичанка довела гру до логічної перемоги (25:18) та (3:1) за партіями.
Навідміну від попереднього поєдинку у якому наші дівчата доволі часто помилялися, другий матч волейболістки ТНЕУ провели гру доволі рівно. Першу та другу партію господарки майданчика виграли більш ніж впевнено (25:17). І лише у заключному періоді гри команда з Рівного почала «огризатися» та більшу частину ігрового часу вела у рахунку. Але, впевнено провівши кінцівку партії, «Галичанка» здобула трудову перемогу – 25:23.
«Галичанка-ТНЕУ» вперше в чемпіонаті набрала максимум очок в турі, адже до цього підопічні Романовича у шести турах неодмінно втрачали очки («Спорт Тернопільщини»)
«Кряж-Медуніверситет» – «Континіум-Волинь-Університет» – 0:3, 0:3
Лише в одній з шести партій луцькі волейболістки мали деякі труднощі. Другу партію в перший день виграли з рахунком 26:24. В решті сетів перевага «Волині» була більш, ніж відчутна.
Прес-служба ФВУ
Оригінал публікації http://www.fvu.in.ua/news/uachemp/1220-superliga-women.html
