Про свою адаптацію в «Енергії» та російський слід у власній кар’єрі клубному сайту розповів новобранець нашої команди Сергій Коваль.
– Ще не звик до ігрового стилю «Енергії», – каже футзаліст. – В «Політесі» кожен гравець знав, що робити майданчику. Ми практикували зонний захист. Нас цьому навчив Юрій Руднєв. В «Енергії» ж застосовуємо персональну опіку. Мені зараз важко перелаштуватися.
– Вам відомий рівень українських футзальних команд?
– За останні три роки не бачив ігор українського чемпіонату. Тому про рівень інших команд мені складно судити.
– Тоді що скажете про рівень російських команд?
– В Росії чимало сильних команд. «Сінара» та «Динамо» є лідерами тамтешнього чемпіонату. «Газпром-ЮГРА» – дуже хороша команда, яка будує гру на трьох бразильцях. ЦСКА чомусь останні сезони погано виступає. В «армійців» хороший підбір гравців, кваліфікований тренер, але постійно у них щось не виходить. В «Політесі», як ви знаєте, я провів три роки. У перші два сезони команду тренували не відомі фахівці, але фахові. Найбільше ж мені запам’ятався останній сезон в цій команді. У цей період ми суттєво додали.
– Взагалі, які спогади залишилися про російський етап кар’єри?
– Спогади дуже хороші. Вважаю, що якби не поїхав у Росію, ще не відомо на якому б рівні зараз грав. Дуже багатьом речам там навчився.
– Це правда, що зі Станіславом Гончаренко ви тривалий період говорили про перехід у його команду?
– Так, правда. Ця історія почалася ще тоді, коли грав за дніпропетровський «Будівел». Я тоді навчався в одному із ВНЗ. Під Києвом проводили студентський чемпіонат України. На цих змаганнях бував Станіслав Олександрович Гончаренко, де, власне, мене і помітив. Потім він проводив переговори із «Будівелом», але не домовився. Я переїхав в Росію, Станіслав Олександрович регулярно до мене телефонував, питав як справи, коли закінчується контракт. Коли угода закінчилася, я пристав на пропозицію Станіслава Гончаренка.
– В Росію ви поїхали через фінансові мотиви чи якісь інші?
– Не через фінанси. На той час мав пропозицію із приблизно такими ж умовами від донецького «Шахтаря». Тоді не приділяв великого значення грошам. Було важливіше побачити зблизька сильний чемпіонат, чогось навчитися.
– В Санкт-Петербурзі у вас, мабуть, багато друзів залишилося?
– В мене не має багато друзів. Багато товаришів, але не друзів. Звісно, що контактую із хлопцями, які грають в російському чемпіонаті.
– Дискомфорт від тривалих поїздок у Росії дуже дошкуляв?
– Приходилося миритися з цими незручностями. Найбільше проблем було із поїздками в закрите місто – Норильськ. Там постійні морози, вічна зима. Туди літав тричі і постійно були якісь пригоди. То приземлитися в їхньому аеропорту не могли і летіли на запасний. То вилетіти не було можливості, доводилося три дні чекати на рейс. В інших містах таких проблем не було.
– З-поміж українських клубів тільки «Ураган» має у своєму складі бразильців. В Росії таких команд значно більше?
– Так, бразильців у Росії дуже багато. На них є попит, а ось на гравців інших національностей не має. Хіба на іспанців та португальців ще може бути попит. Українцеві ж заграти в чемпіонаті Росії зараз дуже складно. Конкуренцію із бразильцями дуже важко витримати.
– Можна прийняти громадянство Росії і таким чином клуб не матиме проблем із лімітом…
– Можна, але подвійне громадянство не можна мати, тому треба відмовлятися від українського паспорту і отримувати російський. Мені пропонували змінити громадянство. Але я не пішов на цей крок.
– Московське ЦСКА приїздить до Львова на Кубок Львівщини. Будете консультувати наставника «Енергії» з приводу цього суперника?
– Якщо Станіслав Олександрович вирішить поцікавитися моєю думкою, я радий буду поділитися своїми міркуваннями. А так, я не збираюся втручатися у тренерські справи. Хлопцям можу розповісти про особливості гри «армійців».
– Сергій, де вам комфортніше у грі – в захисті чи нападі?
– Мені подобається відбирати на задній лінії м’яч і контратакувати.
– Під час спарингу із «Кардиналом», звернув увагу на ваш спокій. Ви за жодних обставин не сперечалися із суддями. Завжди зберігаєте спокій на майданчику?
– Можна сказати, що так. Не забувайте, що це був лише спаринг, можливо і через це я був таким спокійним. Злість у мене в середині. Бувають моменти, коли вона виходить на зовні. Але це буває тільки тоді, коли мене дуже розсердять.
– Червоні картки у вас були?
– Можливо, були, але згадати їх зараз не можу. За попередній сезон не отримав жодної картки.
Фото: http://galsports.com
