Канадський тенісист провів свою заключну пресконференцію на Відкритому чемпіонаті США
Фелікс Оже-Альяссім не зміг вийти у свій дебютний фінал турніру серії Grand Slam, поступившись чинному чемпіону змагань у Нью-Йорку Янніку Сіннеру. Зазначимо, що протягом турніру канадець обіграв двох суперників із топ-10.
– Сьогодні ви провели дуже солідний матч. Як близько ви відчуваєте себе до рівня Янніка, зважаючи на сьогоднішню гру та загалом ваш виступ цього тижня?
– Майбутнє покаже. Я не хочу робити зараз якісь гучні прогнози. Хочу просто насолодитися тим, що вдалося зробити на цьому турнірі. Це був гарний шлях. Майбутнє завжди будується на тих хороших речах, які в тобі є, а далі вже йде поступове вдосконалення. Думаю, ми боролися, у нас були класні розіграші, часом я грав на рівних, навіть домінував у деяких відрізках. Тож так, я відчуваю, що можу бути конкурентним. Але наскільки близько я до його рівня – покаже час.
– Що найбільше вас тішить у вашому виступі на цьому турнірі?
– Багато чого. Це і рівень гри, моя подача, удари з форхенду, рух на корті, бекхенд теж. Але понад усе – це віра, ментальний стан, переконаність у тому, що я маю все необхідне, аби вигравати такі матчі. Навіть у важких поєдинках як чвертьфінал, де я часом грав, можливо, найгірше за турнір, я все одно вірив, що знову знайду свій рівень. Такі матчі додають впевненості. Думаю, саме ментальність – це те, над чим я найбільше працюю, і цього тижня це було добре помітно.
– У третьому сеті здавалося, що у вас були певні фізичні проблеми. Ви були в нормі?
– Так, я в порядку. Це довгі турніри, важкі матчі. Звісно, завжди виникають якісь труднощі, але це нормально. Сьогодні суперник краще впорався із ситуацією, ніж я. Мені ще треба навчитися краще це контролювати й у майбутньому діяти у таких моментах ефективніше.
– Що скажете про підтримку трибун? Чи було відчуття, ніби ви грали вдома?
– Так, це було чудово. Я розумію вболівальників. Яннік – неймовірний гравець, він домінує не тільки на харді, а й загалом. Але цього разу історія була трохи іншою. Мене у світі тенісу давно знають, але на цьому турнірі все склалося по-особливому, і вболівальники підтримували мене дуже щиро. Хоча сьогодні шлях закінчився, я щасливий повернутися додому з відчуттям, що люди хотіли бачити мене ще далі, хотіли, щоб я насолоджувався грою. Це для мене важливо.
– Якщо порівняти цей матч із поєдинком у Цинциннаті кілька тижнів тому, наскільки все було інакше?
– Сьогодні я грав набагато краще. Особливо на подачі. У Цинциннаті все було дивно – ми не грали між собою кілька років, навіть не тренувалися разом. Одне діло дивитися за гравцем, інше – відчути його гру на корті. Його прийом і швидкість гри тоді застали мене зненацька. Я швидко програв, і це вплинуло на мою гру. А сьогодні я вже знав чого очікувати. Так, він добре почав, але я мав більше віри в себе і розумів, що зможу нав’язати боротьбу.
– Чи шкодуєте ви через нереалізовані шанси, зокрема п’ять брейк-поїнтів на початку четвертого сету?
– Це складно. Так, було п’ять шансів. Я можу розповісти, що саме там відбулося – повільна друга подача, удар з форхенду, який міг пройти, але не пройшов. Якби м’яч залетів, можливо, ми грали б п’ятий сет. А можливо, й ні. Але жалю немає. Я грав свій теніс, робив свої вибори. У цьому спорті ти або живеш із цими рішеннями, або програєш через них.
– Чи плануєте зіграти у Кубку Девіса?
– Потрібно обговорити це з командою. І, звісно, зі своєю нареченою – вона також має слово в цьому питанні (сміється). Подивимося, але зараз найближча велика подія для мене – весілля.
Фото: Getty Images.
