Після гри з «Говерлою» (0:0) головний тренер «Дніпра» Мирон Маркевич зазначив, що з молодих гравців команди задоволений лише прогресом Валерія Лучкевича.
Усі прес-конференції тренерів після матчів 26-го туру.
31 травня
ЧОРНОМОРЕЦЬ – МЕТАЛІСТ – СКАСОВАНО
30 травня
ГОВЕРЛА – ДНІПРО – 0:0
Мирона МАРКЕВИЧ, головний тренер «Дніпра»:
– Наскільки задоволені сьогоднішнім матчем?
– Ми сьогодні дали можливість пограти молодим, щоб зрозуміти, чи зможуть вони допомогти в найближчому майбутньому «Дніпру». Грали таким складом перший раз. Ясно, що перший тайм вийшов смазаным. Була пара моментів, але майстерність підвела. Другий тайм провели трохи краще. Вийшли Ротань і Коноплянка, стало веселіше. Але добре зіграв Коваль.
– Ви сподівалися, що «Карпати» відберуть очки у «Шахтаря»? Стежили за матчем?
– Я знав після першого тайму, що там був рахунок 2:0. Закінчили 2:2. «Карпати» поборолися, відібрали очки, але нічия нас, в принципі, нічого не давала.
– «Дніпро» втратили з «Говерлою» чотири очки. Чи можна говорити, що саме «Говерла» позбавила «Дніпро» другого місця?
– (посміхаючись) Знаєте, ми вже звикли, що за нами їздять з мішечками. Спочатку два мішечки їздили, тепер – тільки один. Ми вже до цього звикли. Але тут немає нічого такого. У багатьох наших українських клубів єдина можливість заробити – відібрати у «Дніпра» пару очок.
– Чи ви задоволені сезоном в цілому?
– Звичайно, задоволений. Ми зробили ставку на Лігу Європи, особливо після того, як пройшли «Олімпіакос». Побачили, що можемо поборотися. Так що я задоволений, і хотів би подякувати футболістам за такий успіх. Це їх заслуга. Вони проявили себе з кращого боку. Тим більше що в Лізі Європи у нас було дуже обмежена кількість людей. Ми грали чотирма захисниками, і якесь диво, що ніхто не пропустив і не зламався. Так що я їм вдячний.
– Наскільки складно було гравцям налаштуватися після фіналу Ліги Європи на гру проти «Говерли»?
– Це нереально. Хочеться виграти останню гру, але я розумів, що нереально з тим же настроєм вийти того ж складу. Але все одно у другому таймі хлопці старалися, створили моменти, могли забити. Такі ігри ніколи не бувають хорошими.
– На скільки йдете у відпустку і чи плануєте вже збори?
– Ми планували робити збір вже з 20 числа, але багато гравці роз’їжджаються в збірні. Їм теж потрібно потім дати відпочинок. Тому ми зберемося вже в кінці місяця і відразу полетимо в Австрію. Команда майже місяць буде відпочивати, але потрібно враховувати, що у нас багато збірок. Тому збираємо їх в кінці місяця.
– Чи ви задоволені прогресом молодих футболістів в цьому сезоні?
– Крім Лучкевича, ніким.
– Чи Будете продовжувати контракт з Чигринським?
– Так.
– Чи є шанс, що Коноплянка залишиться?
– Знаєте, я вже рік відповідаю на це питання. Нічого не можу сказати. Не знаю, як буде розвиватися ситуація. Але це питання давно треба закрити.
В’ячеслав ГРОЗНИЙ, головний тренер «Говерли»:
– Ми двічі з «Дніпром» зіграли внічию. Запитайте, яка була мотивація сьогодні? З фіналістом ЛЕ не може не бути мотивації. «Дніпро» виграв у «Шахтаря», на рівні грав з «Севільєю». Невже нашим молодим гравцям було цікаво зіграти з гравцями європейського рівня, якими є дніпряни?
Ми створювали моменти, і вони створювали. Був швидкий футбол. Я сьогодні Трухіна використовував в якості лівого захисника, оскільки Качараба поїхав в збірну, Шимич і Хомин травмовані, а треба було якось протистояти швидкісному Ксьонзу. Я задоволений тим, що ми не боялись грати, хотіли виграти.
Ми з задоволенням будемо йти тим шляхом, яким йшли: будемо брати молодих гравців, давати їм практику, а вони будуть нам допомагати зберігати прописку. У нас просто немає можливості виставляти своїх, тому що немає умов підготовки.
– На якому рівні знаходиться порозуміння між гравцями, тренерами та керівництвом клубу?
– Я дуже сподіваюся, що з нами почнуть розраховуватися. Інакше «Говерла» не отримає ліцензії і ми не зможемо грати в прем’єр-лізі. А я цього не хочу. Я сподіваюся на позитивні зміни. Будуть зустрічі з керівництвом, хоча з Нестором Івановичем я постійно на телефонному зв’язку. Важливе, що я почув, це те, що «Говерлу» ніхто не хоче кидати. Хочуть і далі розвивати команду.
– Є прийняли ви рішення щодо свого майбутнього? Ви говорили, що хочете змінити місце роботи.
– Кожні півроку важко створювати нову команду. Якщо у мене буде вигідну пропозицію, я буду розмовляти з керівництвом, домовлятися. Ви ж бачите, що не платять грошей, постійно міняється склад. Нам прогнозували виліт, але ми боролися, виконали завдання. Нам вистачило духу і характеру.
– З боку «Шахтаря» було фінансове стимулювання «Говерли» на сьогоднішній матч?
– Ні, не було. «Шахтар» був упевнений, що обіграє «Карпати». А в тому, що ми зможемо відібрати очки у «Дніпра», не вірив ніхто.
– Ви вже планували річний тренувальний процес?
– Ще нічого не планував. Я не знаю, що буде. Думаю, ми тільки за три дні до старту чемпіонату будемо знати, кого заявляти. Я хочу, щоб за календарем ми перші три поєдинки грали проти грандів. Програємо, нам ніхто нічого не скаже, але хоч зможемо зіграти якусь основу на матчі проти конкурентів.
– Ви будете висувати керівництву клубу який ультиматум?
– Ні, не буду. Той, хто платить, той і замовляє музику. Ключове слово тут «платить», так… Але якщо будуть ультиматуми, або якщо наш тренерський штаб піде, тоді точно нічого не отримаємо. А так буде шанс отримати хоч якісь гроші за свою роботу.
– А ви не думали звернутися до суду?
– Ні, не думав. Тому що на початку ми з Нестором Івановичем потиснули один одному руки, домовилися про співпрацю. Я не можу псувати ці домовленості позовами до суду.
ШАХТАР – КАРПАТИ – 2:2
Мірча ЛУЧЕСКУ, головний тренер «Шахтаря»:
– Дуже важливо, що ми зайняли друге місце і потрапили в кваліфікаційний раунд Ліги чемпіонів. Легко дався перший тайм, а потім дві наші неймовірні помилки дозволили «Карпатам» зрівняти рахунок. Не пам’ятаю інших моментів у суперника, але ми створили 4-5 небезпечних ситуацій, після яких могли забити. В цілому це був важкий сезон. Чесно кажучи, навіть везіння у нас було дуже багато очок втратили в тих матчах, в яких створювали багато моментів. Повторюся, удача відвернулася від нас, а суперники забивали після напівмоментів. Хочу відзначити «Карпати». Це команда з великим майбутнім, добре організована, дисциплінована. Молоді гравці хочуть себе показати, б’ються за кожен м’яч, виконують великий обсяг роботи. Думаю, «Карпати» – сюрприз чемпіонату, навіть незважаючи на те, що вони знаходяться внизу турнірної таблиці. Вітаю їх з сьогоднішньої хорошою грою. Ми ж тепер будемо готуватися до фіналу Кубка України.
– Тейшейра знову відзначився голом, став кращим бомбардиром. Для вас було важливо, щоб він забив, давали таку установку?
– Ми щороку прагнемо завоювати титул кращого бомбардира. Створюємо багато моментів, тому серед нас завжди є голеадори. Напевно, команда заслуговує цього. У Тейшейри були ситуації, коли він міг забити. Зона, в якій він діє, дозволяє йому і самому створювати моменти, і партнери йому допомагають. На цій же позиції грав Мхітарян. А Алекс заслуговує привітань за те, що постійно націлений на ворота і використовує гольові шанси. Хороший сезон для нього вийшов. І завдяки його голам ми багато очок набрали.
– Наскільки важко для вас було грати з-за того, що матч постійно зупиняли?
– Я вже казав і повторюю, що це анормальне чемпіонат, штучний, військовий. І це відбивається на футбольних поєдинках. Кожен вболівальник робить те, що хоче. Але фанати не можуть так поводитися на трибунах! Подібне не відбувається ні в одному чемпіонаті цивілізованого світу. Відсутня дисципліна, порядок, повага, відповідальність – всі нормальні фактори, які повинні мати місце. Якщо всього цього немає, то це негативний момент для видовищності футболу. Ми могли теж від цього постраждати. Не пригадую, чи було це в поєдинку з «Порту» або «Атлетіко»… В Європі таке може каратися дуже жорстко. Потрібно бути дуже уважними. Вболівальники повинні вчитися вести себе правильно і поважати всіх інших. Не вони повинні бути головними на полі, а футболісти. Гравці – головні дійові особи матчу. А так фанати на себе звертають багато уваги. Складно грати в таких умовах.
– Чи є вже якась конкретика по Луїсу Адріано?
– Поки нічого конкретного немає. Зіграємо фінал Кубка України і далі вже будемо думати разом. Дуже багато буде залежати від формули наступного чемпіонату і від того, де будемо проводити матчі. Зараз багато питань, на які немає відповіді.
Ігор ЙОВІЧЕВІЧ, в. о. головного тренера «Карпат»:
– В першу чергу, дуже приємне враження від цього залу: я тут навчався на pro-диплом. Тому добре відчуваю себе тут… Думаю, я можу пишатися командою – вона показала гру! Особливо у другому таймі. Звичайно, у першій половині був певний мандраж. Він відчувався у діях команди. Але коли робиш аналіз за підсумками усього матчу – справа тільки в головах, в психології футболістів, які не мають певного досвіду, щоб контролювати свої емоції. Тому що, якщо ти не вмієш, ти ніколи в житті не покажеш таку гру, як сьогодні у другому таймі. Це додає нам наснаги. Закінчили вдало цей непростий для нас сезон, в якому ми формували, будували нову команду з новими поєднаннями футболістів. З кожним матчем ми додавали. У першій частині сезону все це створювалося, а після турецьких зборів команда, починаючи з першого поєдинку проти донецького «Металурга», додавала аж до сьогоднішнього матчу: за якістю гри, контролю м’яча, ударів по воротах і всіма параметрами. Є матеріал, є з ким працювати. Буду дуже щасливий і далі тренувати хлопців, тому що я їх люблю і поважаю як команду.
– Як вам вдалося налаштувати підопічних після 2:0 і програного першого тайму? Могли як програти, так і виграти. Що ви зробили в роздягальні?
– Була тактична заміна: прибрати одного опорного півзахисника і додати гравця в напад на Худоб’яку. Це додавало нам агресії і трохи заважало супернику при побудові атаки. Хоча відзначу дуже цікаву інформацію для аналізу гри з «Шахтарем»: команда, у якої настільки якісні гравці, найчастіше в українському футболі віддає довгі передачі. Цей поєдинок нагадав мені матч з «Зорею» в Луганську, коли ми також завоювали очко в непростій грі. Як і тоді, сьогодні була велика кількість вертикальних передач на центральних нападаючих в команді, яка, вважається, діє першим номером весь чемпіонат. Для нас це дуже незвично. У нас трохи інший футбол, і немає форвардів, які можуть так зачепитися за м’яч. Тому ми повинні кружляти мільйон разів, щоб знайти потрібну комбінацію і певного футболіста у вільній зоні і завершити атаку. На це витрачається набагато більше енергії і роботи на тренуваннях. Повірте, нинішній сезон був дуже плідним для нас, і це помітно. І ми будемо ще краще, тому що ми команда.
– У другому таймі футболісти виглядали дуже заведеними. Таке враження, що ви сказали в роздягальні щось особливе…
– Це стосується тільки нас. Не будемо про це говорити. Але я дуже вдячний хлопцям, що відреагували на мої слова, що реагували на підказки. Це говорить про те, що, раз вони це зробили, значить, вони можуть. А коли можеш і хочеш, то це успіх.
ДИНАМО – МЕТАЛУРГ З – 2:2
Сергій РЕБРОВ, головний тренер «Динамо»:
– На жаль, ми не здобули три очки. Це в будь-якому випадку засмучує, незалежно від того, виграли чемпіонат ми чи ні.
До забитого м’яча ми грали інтенсивно, намагалися тримати темп, але потім трохи «звалилися» на індивідуальну гру. Однак мені складно дорікнути в чомусь хлопців – вони старалися, віддавали на полі всі сили. Інша справа, що сьогодні, особливо у другому таймі, з нашого боку не було командної гри, тієї, яка була упродовж усього чемпіонату України.
Тим не менш, я вітаю «Металург». У складі запорізької команди сьогодні на поле вийшли молоді футболісти, які віддавали грі всі сили і заслужили цю нічию.
– Чи залишається в «Динамо» Шовковський?
– Наскільки я знаю, він вже підписав новий контракт з нашим клубом.
– Уболівальники «Динамо» ініціювали збір коштів на безпілотники для зони АТО. Посодействуете реалізації цієї ініціативи?
– Повірте, всі ми – і я, і кожен футболіст, і клуб – завжди допомагаємо нашим бійцям. Зізнатися, не розумію, до чого це питання, оскільки він для нас риторичне: ми завжди підтримуємо всі ініціативи, які можуть допомогти нашим захисникам в зоні АТО.
– Після закінчення сезону в розташування «Динамо» повернеться ціла армія орендованих футболістів. У їх числі буде і Сергій Мякушко, який зараз грає в «Говерлі». Чи бачите ви цього виконавця в основній обоймі своєї команди на наступний сезон?
– Поки не можу відповісти на це питання. Після фіналу Кубка України ми сядемо з президентом клубу і обговоримо цю тему. Для нас важливо, перш за все, зберегти склад. Поки не можна сказати, що в цьому плані складеться ситуація. Сподіваюся, всі хлопці залишаться в «Динамо». Виходячи з того, як все в цьому плані складеться, і ми сформуємо ту основну обойму, якою будемо працювати на літньому зборі і готуватися до наступного чемпіонату України і Ліги чемпіонів.
Анатолій ЧАНЦЕВ, головний тренер «Металурга»:
– Насамперед, хотілося б привітати «Динамо» з завоюванням чемпіонства і щиро побажати команді Сергія Реброва успіху в Лізі чемпіонів. Динамівці по праву зайняли перше місце і по праву будуть представляти Україну в лізі чемпіонів. Удачі їм!
Що стосується гри, то ми в черговий раз зіткнулися з кадровими проблемами. Кількість травмованих гравців стало таким, що довелося звернутися за допомогою до нашим дублерам. Вони сьогодні зіграли гідно, билися, старалися. Незважаючи на те, що їм довелося протистояти чемпіону України.
Зрозуміло, що ми будували свою гру від оборони. Грати у відкритий футбол з київським «Динамо» було б чимось немислимим. В перші хвилини матчу і після пропущеного гола позначалося хвилювання наших футболістів. Але потім хлопці прийшли в себе і могли забити м’яч у ворота «Динамо» ще в першому тайму. На другу половину зустрічі ми вийшли вже розкуто, і довели гру до позитивного для нас результату.
Вважаю, що з складом ми сьогодні поекспериментували непогано. Акцент ставили на оборону, на компактних переміщеннях при оборонних діях, і це у нас, вважаю, вийшло непогано. Можливо, з боку «Динамо» мало місце якась недооцінка, і це позначилося на грі. Але, в будь-якому разі, добре, що все так закінчилося. Гра забудеться, а результат залишиться.
– Яким ви бачите майбутнє «Металурга»?
– Особисто моя перспектива полягає в тому, щоб працювати з цією командою, з цими хлопцями, серед яких дуже багато молодих, перспективних футболістів. Треба розвивати їх потенціал, їх старання. Звичайно, необхідно і стабілізувати гру команди, працювати над реалізацією моментів можливостей для взяття воріт суперників ми створюємо багато, але майстерності втілювати ці можливості в голи нам не вистачає.
В цілому ж, перспектива у «Металурга» одна: створення команди, яка могла б гідно конкурувати в чемпіонаті України і битися за єврокубки. Багато що тут, звичайно, залежить від складу, і з цього питання я поки нічого не можу сказати, але головне, що керівництво «Металурга» дійсно хоче створити хорошу команду.
ІЛЛІЧІВЕЦЬ – ОЛІМПІК – 4:1
Микола ПАВЛОВ, головний тренер «Іллічівця»:
– Звичайно, ми хотіли, щоб остання гра у Прем’єр-лізі запам’яталася. Якщо говорити про спортивну складову, ми у весняній частині чемпіонату не повинні бути на останньому місці. У цьому ж матчі ми прощалися з хлопцями, а вони прощалися з нами.
Сподіваюся, що в клубі залишаться хороші люди. Останнім часом я бачив хороших працівників тільки жіночої статі, чоловіки в клубі взагалі у футболі не розбираються, вони неспроможні.
Вже говорив керівникам інших клубів, що у нас є чотири перспективних і непоганих гравця. А один з футболістів – не буду називати його ім’я, через два місяці довів мені, що він може грати в прем’єр-лізі.
Зараз трудова книжка у мене на руках. Буду місяць відпочивати, а як буде далі, не знаю».
Роман САНЖАР, головний тренер «Олімпіка»:
– Сьогоднішні помилки в обороні – показник нашої кваліфікації, рівня готовності. Втім, вважаю, що команда виконала завдання, яке перед нами ставилася до початку сезону.
Друге коло показав, що нам треба провести велику роботу, щоб у наступному чемпіонаті ми змогли виконати завдання, які перед нами стоять.
Хлопцям треба ще багато працювати, щоб залишитися на цьому рівні. Думаю, з усієї обойми, яка у нас є, до наступного сезону у команді залишиться до 10 гравців. Потрібно посилити глибину складу, треба, щоб на одну позицію було як мінімум два рівноцінних футболіста
29 травня
ЗОРЯ – ВОРСКЛА – 1:1
Василь САЧКО, головний тренер «Ворскли»:
– Сьогодні вийшла бойова гра. І іншого ми не уявляли. Адже 5-6 турів тому ніхто не міг подумати, що «Ворскла» буде боротися в останньому турі саме з «Зорею» і саме за четверте місце. Очікування виправдалися. Сьогодні вийшов хороший матч. Те, що на протязі всього дня йшов дощ, не стало перешкодою.
Була пристрасть, була боротьба до самого фінального свистка. У роздягальні Я подякував хлопцям за гру. Ми не програли її, але шкода, що не виграли. Були моменти, не маю жодних претензій до суддівства, але перший гол був підозрілим. Потрібно дивитися. Є фахівці, нехай подивляться. Мені здалося, що м’яч був забитий з офсайду. По видаленню Шиндера… Ми не просимо пенальті. Нам не треба подачок, але був контакт з ногою. Не потрібно пенальті, але навіщо його виганяти? Йде контакт з ногою ззаду, гравець впав і суддя вирішив, що футболіст повинен покинути поле.
Я не хочу про погане. «Зоря» – класна, гарна команда. Заслуговує поваги і знаходиться на четвертому місці по справі. Ми знаємо тренерський склад та з повагою до них ставимося, як і до інших клубів. Сьогодні ми ні в чому не поступалися. Можливо в якихось компонентах були краще. Рахунок по грі. Він закономірний. Більше сказати нічого.
– В останні десять хвилин ви все-таки випустили Йована Маркоскі… Як він себе почуває? Адже це був його фінальний матч?
– У нього закінчується контракт. Він – футболіст з великої літери. Йован для «Ворскли» зробив багато. Ми разом з ним грали в свій час. Він іноземець, але він, як свій. Полтавський! Залишив у Полтаві багато свого здоров’я. Завдяки йому команда здобула чимало очок. Низький уклін йому.
Життя триває. Йован закінчує кар’єру футболіста в «Ворсклі», але не закінчує з футболом. Для нього двері відкриті. Ми обговорювали це з почесним президентом. Йовану буде запропоновано хороший подарунок від клубу – робота в «Ворсклі». Якщо він погодиться, то так і буде. Хлопець з амбіціями. Може він ще хоче грати? Це в нього треба питати. Як він вирішить, так і буде.
– Яка ситуація з Денисом Дедечко?
– Ми розмовляємо. Звичайно ж в команді будуть зміни. З ким-то, можливо, простимся, хтось з’явиться. Ні в якому разі валитися нічого не буде. Футбольний клуб намагається зберегти кістяк, зробити конкурентоспроможною кожну лінію. Чи є у нас апетити? Звичайно є. Нам хочеться всього і багато, але будемо відштовхуватися від своїх можливостей на сьогоднішній день. Не хочу сказати, що у нас щось погано. Ми йдемо своїм шляхом і нам ніхто не завадить слідувати їм і будувати команду далі.
Юрій ВЕРНИДУБ, головний тренер «Зорі»:
– Це була остання гра в чемпіонаті. Вважаю, провели її гідно. Був хороший суперник, який не даремно зайняв п’яту сходинку. Хороша гра. Десь трошки нервова. Було багато боротьби, забили гол. Потім було видалення, пропустили. Тим не менш, утримали той рахунок, який нам необхідний, і гідно зайняли четверте місце. Користуючись нагодою, хочу привітати, в першу чергу, всіх уболівальників «Зорі», всіх тих людей, які протягом чемпіонату вболівали за нас, підтримували нас, незважаючи на те, де б ми не грали. Низький уклін і величезне спасибі. Постаралися зробити їм подарунок і зайняти четверте місце. Повірте, в тих умовах, в яких ми зараз знаходимося, це дорогого коштує.
Наші хлопці просто супер. У мене чудова, золота команда. Хочу, щоб вона збереглася і ми почали чемпіонат з цими ж хлопцями. Хоча все можливо. Можливі втрати, але мені б дуже хотілося, щоб всі хлопці до одного залишилися. Тоді, думаю, можна замахнутися і на більш серйозні завдання. Вони цього варті.
– Сьогодні ми побачили такий своєрідний жест: капітанська пов’язка була на руці Олександра Грицая та розуміємо, що це щось значить…
– У Сашка закінчився контракт. Але не будемо квапити події. Через кілька днів буде зустріч з президентом, генеральним директором. Звичайно вік у Олександра Грицая дає про себе знати, хоча в цьому віці він провів чудову гру сьогодні. Я не побачив, щоб він де-то втомився. Відпрацював на п’ять з плюсом. Ми разом з Микитою Каменюкою вирішили, щоб команду вивів на футбольне поле сьогодні саме Саша Грицай. Тому що, можливо, продовжити контракт з ним не вийде. Хотіли, щоб йому запам’ятався цей матч і те місце, яке посіла «Зоря». Спасибі йому величезне. Хоча не можна говорити, що вже все. Все в цьому світі можливо. Раптом вийде і він залишиться з нами на рік. Це лірика, але я на це дуже сподіваюся. Всі хлопці заслужили того, щоб залишитися ще на рік і провести, як мінімум, ще один чемпіонат разом.
– Останні 20 хвилин матчу «Зоря» грала у більшості…
– Ми навпаки грали в меншості. На 57 хвилині видалили Будковський і ми пропустили гол у меншості. А потім видалили Шиндера і ми продовжили гру в рівних складах. Хлопці розуміли, скільки витратили сил до цього видалення. А видалили Шиндера на 78-й хвилині. Зіграти більше 20 хвилин у меншості проти такої команди, як «Ворскла», непросто. Все у них рухливі і швидкі. Тим не менш, ми вистояли. Були зроблені не зовсім потрібні заміни, тому що в перерві Андрій Пилявський поскаржився на задню. Так як Андрія викликали в збірну я не хотів ризикувати його здоров’ям. Плюс, у першому таймі отримав по коліну Женя Опанасенко. Довелося робити подвійну заміну. Плюс, Саші Караваєву розбили голову. Замін вже не було. Потрібно було вистояти, що вони і зробили. Я просто пишаюся хлопцями. Ще раз кажу: з цими хлопцями я в будь-яку розвідку піду. Вони цього заслуговують.
– Сьогодні перед матчем у стан клубу прийшла добра новина. Михайло Фоменко викликав у розташування національної збірної чотирьох наших футболістів…
– Мені будь-виклик у збірну наших хлопців приємний. Для мене це непередаване відчуття. Цього вони заслуговують, насамперед, своєю грою. Повторюся, що не дарма ми знаходимося на четвертому місці після таких команд, як «Динамо», «Шахтар», «Дніпро»… Я радий за своїх хлопців. Якщо б ми не розгубили очки в деяких матчах, можливо, можна було б замахнутися на призове місце.
– Скільки команда буде відпочивати і де ви будете проводити збори?
– Відпочиваємо до 17 червня. В цей день збираємося в Запоріжжі. Проведемо втягуючий тижневий збір. 25 числа вилітаємо на збір, як правило, у Словенії, де пробудемо по 10 липня. Повертаємося якраз за тиждень до старту нового чемпіонату, який запланований на 18 липня.
ВОЛИНЬ – МЕТАЛУРГ Д – 1:1
Володимир П’ЯТЕНКО , головний тренер донецького «Металурга»:
– Сьогодні ми грали проти добре організованої, сильної команди, – говорить Володимир Миколайович. – З дуже хорошим футболістом на вістрі атаки, з бомбардиром. Атакуюча лінія у супротивника швидка, сильно укомплектована. Сьогоднішня нічия на виїзді з такою командою для нас, все-таки, швидше за все, прийнятна. Результат більш позитивний. Звичайно, на нашій грі позначилася відсутність провідних футболістів. З різних причин у нас сьогодні були відсутні 11 футболістів. Ті хлопці, які вийшли, мабуть, у перші хвилини трохи знітилися. Але в іншому, в принципі, віддавалися. Самовіддача була висока, дуже висока! Тільки так можна було в матчі з «Волинню» виграти або зіграти внічию.
– Вперше в історії всі матчі в сезоні ви провели поза Донецька, на виїзді. Наскільки це позначилося на результатах?
– Це, напевно, об’єктивна причина, але на це ми не нарікаємо. Зрозумійте – дуже важко! Дуже важко бути поза домом, дуже важко грати. Як ви правильно сказали – всі матчі на виїзді. Але такі реалії, нікуди не дінешся, і з них потрібно виходити.
– Ви задоволені грою молоді, яка діяла попереду? Того ж Мышенко…
– Повторюся: у них була неймовірна самовіддача сьогодні. Помилки є, безумовно. Помилки є у всіх: і у молоді, і у досвідчених футболістів. Ті футболісти, які вийшли – це наше майбутнє. При гарному відношенні до справи вони повернуться і стануть кістяком нашої команди. Є певні дані у Мышенко і Козака, – це і швидкість, і техніка. Якщо ви маєте на увазі Богдана Мышенко, єдине, що йому сьогодні не вдалося забити, а так він все робив абсолютно правильно.
– Як ви ставитеся до муссирующийся в інтернеті інформації про те, що команди з Донецька, Луганська можуть просто зникнути з футбольної карти України?
– Я сильно якісь чутки з інтернету не збираю, але можу сказати по нашій команді. Керівники запевнили нас, що команда буде. Єдина невизначеність поки – де ми будемо базуватися? В іншому: команда буде, команду пообіцяли зберегти. Думаю, що дай Бог!
– Наскільки склад команда збережеться (якщо збережеться) на майбутній сезон?
– З цим є теж певна невизначеність. У 10 наших футболістів закінчилися контракти. Є невизначеність, але в цьому випадку найголовніше, щоб команда була. А далі ми вже по ходу надходження проблем будемо їх вирішувати.
– Ви рекомендували Михайлу Фоменко Чечера в збірну?
– Він і був у збірній. Ми його практично кожен рік рекомендуємо, – і не тільки Фоменко. Але далі вже все виходить від головного тренера збірної – брати або не брати. А так практично кожен рік, і не тільки Фоменко, ми його рекомендували.
– Як ви оціните результати донецького «Металурга» у сезоні, що завершився, позитивно? Зміст відповідає рівню команди?
– Донецький «Металург» завжди претендував на місце в єврокубках, і, як би там не було, це одне з бажань під стати рівню команди. Певні проблеми, обставини не дозволили нам, але знову ж таки, в принципі навіть з цими проблемами можна було виступити трохи краще. Але на сьогодні є так, як воно є.
Віталій КВАРЦЯНИЙ, головний тренер «Волині»:
– Я просто хотів би подякувати працівникам клубу, вболівальників, фанатів, ультрас, які підтримували команду протягом цілого сезону, – говорить Віталій Володимирович. – Підтримували вдома і на виїзді. Наші футболісти також заслужили хороші слова, їм важко було грати сьогодні. Однак вони налаштувалися, хотіли виграти, але не вийшло. Єдине, що мене розчарувало – гра Мемешева. Він виходить на поле і грає на полі так, як йому заманеться. Як п’яний музикант на банкеті: перебрав, сів за рояль і грає незрозуміло що. Це єдине розчаровує. Є безліч питань, на яких можна було б детальніше зупинитися, але я не хотів би цього робити.
Я більше задоволений, ніж ні. Футболісти грали на комсомольському ентузіазмі цілий сезон, тому сильно критикувати нема за що. Вони провели дуже багато цікавих матчів. Десь не щастило, де ми організаційно не могли витримати силу перемоги і довести до переможного кінця деякі виграшні матчі. По ходу деяких ігор вели в рахунку, але футболісти не дотягували до підсумкової перемоги. Морально ще ніколи так важко працювати не було, як в цьому році.
